Дорогі діти! Із повним серцем вас прошу, прошу вас, діти, очистіть ваші серця від гріха і піднесіть їх до Бога і до вічного життя. Прошу вас, будьте пильні й відкриті для істини. Не дозвольте, щоб усе цьогоземне віддалило вас від справжнього пізнання радості у єдності з Моїм Сином. Я Вас веду шляхом істинної мудрості, бо тільки через істинну мудрість можете спізнати справжній мир і справжнє добро. Не втрачайте час вимагаючи від Небесного Отця знаків, бо найбільший знак Він вам уже дав — це Мій Син. Тому, діти Мої, моліться, щоб Дух Святий міг ввести вас в істину, помогти вам її пізнати й через це пізнання істини бути одно з Небесним Отцем і Моїм Сином. Це пізнання, яке дає щастя на землі і відкриває двері вічного життя і безмежної любові. Дякую вам.
“Дорогі діти! Ви не є свідомі тих благодатей, якими живете в цей час, у котрому Всевишній дає вам знаки, щоб ви відкрились і навернулись. Поверніться до Бога та молитви, і нехай у ваших серцях, сім’ях, спільнотах запанує молитва, щоб Святий Дух провадив вас і надихав із кожним днем бути відкритішими на Божу волю і Його план для кожного з вас. Я є з вами та разом зі святими й ангелами заступаюсь за вас. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.
«Дорогі діти! Всевишній дає Мені благодать, що можу ще бути з вами і вести вас у молитві на дорогу миру. Ваше серце і душа прагнуть миру і любові, Бога і Його радості. Тому, діточки, моліться, моліться, моліться, і в молитві відкриєте мудрість життя. Я благословляю усіх вас і заступаюсь за кожного з вас перед Моїм Сином Ісусом. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик»
"Дорогі діти! Моліться й будьте свідомі того, що без Бога ви – порох. Тому зверніть ваші думки та серце до Бога й молитви. Довіртеся Його любові. В Божому Дусі, дітоньки, ви всі покликані бути свідками. Ви є дорогоцінними, і Я вас закликаю, дітоньки, до святості й життя вічного. Тому будьте свідомі того, що це життя минуще. Я люблю вас і закликаю до нового життя навернення. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.
Послання Богородиці, Цариці Миру від 2 листопада 2015 року
Дорогі діти, знову вам хочу говорити про любов. Зібрала вас коло Себе в ім’я Мого Сина, з Його волі. Хочу, щоб у вас була міцна віра, що випливає з любові. Бо ті Мої діти, які розуміють любов Мого Сина, і її наслідують, живуть у любові й надії. Вони спізнали Божу любов. Тому, діти Мої, моліться, моліться, щоб могли щораз більше любити і творити діла любові. Бо сама віра без любові і діл любові не є те, чого прошу від вас. Діти Мої, то є видимість віри. Це є вихваляння себе. Мій Син жадає віри й діл, любові й доброти. Я молюсь, а також прошу й вас: моліться і жийте любов'ю, бо хочу, щоб Мій Син, коли дивитиметься на серця всіх Моїх дітей, міг у них побачити любов і доброту, а не ненависть і байдужість. Діти Мої, апостоли Моєї любові, не втрачайте надію, не втрачайте силу. Ви це можете. Я вас підбадьорюю і благословляю. Бо все це цьогоземне, яке багато Моїх дітей, на жаль, ставлять на перше місце, промине, а лише любов і діла любові залишаться і відкриють браму Царства Небесного. При тій брамі Я на вас чекатиму. При тій брамі хочу привітати й обійняти всіх Своїх дітей. Дякую Вам!
Щорічне послання Богородиці через візіонерку Іванку Іванкович-Елез - 25 червня 2024 року Під час останнього щоденного об’явлення, 7 травня 1985 року, Богородиця відкрила Іванці останню – десяту – таємницю й сказала, що протягом усього життя Іванки буде їй об’являтися раз на рік – у річницю об’явлень. Так сталося й цього року. Об’явлення тривало 6 хвилин (18:37 -18:43). У цей час Іванка була в себе вдома, де присутньою була тільки її сім’я. Після об'явлення візіонерка Іванка сказала: «Богородиця дала нам таке послання: «Діти Мої, моліться,
Літургійні читання на суботу ХVI звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ) Мт 13, 24-30 † Читання святого Євангелія від Матея. Того часу іншу притчу подав людям Ісус, кажучи: «Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добре насіння на своєму полі. Коли люди спали, прийшов його ворог, посіяв плевели серед пшениці та й пішов собі. А як зійшло збіжжя і дало плід, тоді ж показались і плевели. Тож підійшли слуги господаря і сказали йому: “Пане, хіба не добірне насіння ти посіяв на своєму полі? Звідки ж узялися ...