» » Священик-екзорцист: "Я не можу жити без Меджуґор'я"

Священик-екзорцист: "Я не можу жити без Меджуґор'я"

  • 11 липня 2014, 10:12
Священик-екзорцист: "Я не можу жити без Меджуґор'я"Священик Леонід, редемпторист з України, взяв участь у 15-му міжнародному семінарі для священиків у Меджуґор’ї і дав свідчення, спочатку іншим учасникам, а потім і на радіостанції Мир Меджуґор’є. Ми опубліковуємо це свідчення, як воно прозвучало з уст священика.

«Моє перше паломництво до Меджуґор’я було пов’язано з моїми обов’язками та з моїм священичим покликанням. А саме, у 2005 році місцева церква довірила мені велику відповідальність та дала мені важку ношу- служити екзорцистом. Перші місяці та перший рік були сповнені Божою любов’ю та благодаттю, а також важкими труднощами та спокусами. Одні з найбільших труднощів трапилися під час однієї сесії екзорцизму над одержимою людиною. Та особа говорила зі мною дуже грубим, сповненим страху, голосом: «Я – страшний, я – могутній, і я знищу тебе.

Я знищу твоє священство і все твоє життя.» Хоча це звучало досить погано, я зовсім не прийняв це серйозно. Зрештою, я мав сильну віру в Бога і не мав жодних причин для сумнівів. Я також знав, що, якщо б я мав страх перед дияволом, то виглядало б так, ніби я втратив дещо. Але Господь допустив, щоб ця ситуація трапилася, і я збираюся поділитися з вами тим, якою великою та могутньою є Його Мати і яким святим місцем є Меджуґор’є.

Коли я відчував великий біль, коли я страждав і коли я щоденно мав спокуси, я зовсім не міг молитися. Я ходив до сповіді кожного дня, але Сатана кожного разу спокушав мене. Спокуси були такі сильні, що я повністю втратив спокій у своїй душі. І не тільки це. Я також відчував, що втратив своє священство та покликання. Я відчував, що відбувається повне руйнування мого життя. В ці важкі хвилини, коли я все ще не міг зрозуміти, що зі мною відбувається, хтось запропонував мені поїхати до Меджуґор’я. І я поїхав. Я був із групою священиків. Я не міг молитися навіть тоді, коли вони молилися. Під час того паломництва я зустрів одного священика, отця Амброзія зі Словаччини. Він повністю присвятив своє життя і покликання роботі з людьми з України у Закарпатській області. Він приїхав у Меджуґор’є невдовзі після серцевого нападу; і також мав цукровий діабет. Це був францисканський священик, який вже п’ять разів до цього був у Меджуґор’ї. Він надзвичайно зворушив мене своїм життям та покірністю. Він став моїм другом. Я допомагав йому, тримав його під руку, так як він був старшою людиною.

Одного разу ми піднімалися на Гору Об’явлень і там було об’явлення одній візіонерці. Все було переповнене людьми, священиками. Я сів поряд з о. Амброзієм і повернувся спиною до місця, де було об’явлення. Я відчував себе повністю негідним бути там.
Але під час молитви Розарія я відчув бажання подивитися в тому напрямку, побачити, що там відбувається. В той самий час, коли я відчув це бажання, інший внутрішній голос казав мені не дивитися туди. «Ти – невдаха і ти закінчиш у пеклі», було те, що я чув. Це було жахливо. Але ті перші, позитивні відчуття спрямували мій погляд до місця об’явлення. Я почав дивитися і шукав знаку. Можливо, я мав побачити щось у кінці. Надія починала повільно з’являтися у мені, але поставали також нові аргументи того, що моє принизливе становище не змінитися. Та я вірив у той вирішальний момент. Лише на мить. І в ту саму мить, коли відповідей на запитання ставало все більше, я зміг відчути, як Марія сходила з Небес на цей світ. В той момент було дуже страшно, тому що відчуття іншого світу було таким сильним. А потім я був заспокоєний ніжним, легким дотиком, немов лагідним вітерцем присутності Марії. Вона підходила ближче до мене. І в той час, як вона була близько мене- сила злого зникала. У своєму серці я переживав нове відкриття. Я зміг відчути, якою могутньою є Її присутність, яка Вона покірна. Потім я усвідомив, що Марія не виганяла злих духів, але вони самі тікали. Вони не в силі встояти перед Її чистотою та красою Її присутності. Вона не принижує їх і не відганяє. Вона просто любить їх, а вони не можуть це витримати! Слідом за цим у мені відбулася зміна духів. Дух сатани, дух, який руйнує, зник разом із пригніченістю та страхами. Місце цього духа зайняв дух Марії. У своєму серці я чув голос: «Не бійся, я – твоя Мати! Я є обіцяю, що тебе ніхто не зруйнує і що ти ніколи не зійдеш з вірного шляху.»

Все змінилося. Те, що я пережив присутність Марії, стало чудом любові, яка врятувала мене, моє покликання і моє життя! Я почав відчувати присутність Марії під час кожного сеансу екзорцизму, який я проводив. Я поділюся з вами лише одним з багатьох прикладів. Наші священики мали справу з однією одержимою дівчиною, яка прийшла на сповідь до одного молодого священика, який нещодавно повернувся після навчання в Римі. А коли він давав розрішення, та особа, чи вірніше сатана у тій особі, так сильно вдарила священика, що той відразу впав. Потім та ж сама дівчина почала кликати іншого священика дуже дивним голосом. Священик налякався і покликав мене. Через деякий час та дівчина була біля мене і я почав молитися над нею. Коли я почав молитву екзорцизму, я відразу зрозумів її діагноз: дівчина була сильно одержима, і я запросив п’ятьох вірників, щоб і вони також молилися. Коли я читав традиційні молитви екзорцизму, то сатана просто сміявся. Він розмовляв зі мною англійською, принижував мене і постійно сміявся наді мною. Потім я почав молитися до Марії. Я був дуже виснажений і почав нервувати. Я відчував, що мені необхідно закінчувати молитву, але злий дух не виходив. Це був дух самогубства. Я взивав до Марії всім своїм серцем, так само, як дитина кличе свою маму. І в той момент прозвучав пронизливий крик: «Я вже більше не можу залишатися тут, тут Марія, я повинен йти геть». І дух вийшов. Це лише один з багатьох подібних випадків.

На протязі цих п’яти років, коли мені довірили проводити екзорцизм, я зазнав багато спокус та випробувань. Я мав їх до цього часу і знаю, що в майбутньому також буду їх мати. Але Марія береже мене у своєму серці. Я ВЖЕ НЕ МОЖУ ЖИТИ БЕЗ МЕДЖУҐОР’Я І ЄРУСАЛИМУ. Мені необхідно бути в Меджуґор’ї та Єрусалимі кожного року. Ось що для мене означає віра. Тут я отримую віру, благословення та благодать. Я вдячний Дорогому Богу, що я можу свідчити про благодать Марії в цей спосіб. Моїм бажанням є, щоб кожен із нас хотів все більше любити нашу Благословенну Матінку, Матінку Божу. Вона – наша мати. Вона любить своїх дітей. Вона готова зробити все, що Її діти від Неї попросять. Я вірю, що, якщо б не Її присутність, то ми всі були б знищені. Ось чому ми повинні намагатися проживати кожну секунду нашого життя з Нею. Я відчуваю особисте запрошення допомагати іншим людям прийти до Меджуґор’я, привести сюди всіх людей, які переживають надзвичайні духовні страждання».

На завершення, отець Леонід поблагословив всіх слухачів Радіо Мир.
Переглядів 16492
Додати коментар

Послання Богородиці з Меджугор'я, 25 серпня 1993
Дорогі діти! Хочу, щоб ви зрозуміли, що я- ваша Матір, і що хочу вам допомогти, а тому закликаю до молитви. Тільки через молитву ви зможете прийняти і зрозуміти мої веління і згідно з ними жити. Читайте Святе Письмо, живіть із ним й моліться, щоб осягну ти знамення сучасності. Важкий наш час... Я тому з вами, щоб наблизити вас до свого серця і до серця мого Сина Ісуса. Дорогі дітоньки, хочу, щоб ви були дітьми світла, а не темряви. То ж живіть тим, що мовлю до вас. Дякую, що відповіли на Мій заклик.

Спецтема

Онлайн трансляція...

Переглядів 116987
11:25, 14-07-2014

Фоторепортаж

«    Січень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати