» » СКАРБ ДЛЯ КОЖНОГО ХРИСТИЯНИНА

СКАРБ ДЛЯ КОЖНОГО ХРИСТИЯНИНА

  • 04 лютого 2015, 17:27
Хочу поділитися з вами своєю радістю, котра була подарована мені як безмежно прекрасний і великий дар адорації. Я б це назвала виявом сили і краси Євхаристії. 15 років тому назад у Лурді на духовній віднові зі спільнотою Благословенств я пізнала глибину, силу і радість у Пресвятих Дарах. Впевнено можу сказати, що поклоніння Ісусу прихованому, але водночас живому, у дарохранительниці є тим найбільшим скарбом, який має Католицька Церква. Це місце, де віднаходжу себе і виявляю свою глибоку ідентичність, де Господь наповнює найпотаємніші бажання мого серця. Це безмежно прекрасна присутність живого Нареченого, Царя, Бога, найулюбленішого Отця, найніжнішого та найвірнішого Друга, наймудрішого Лікаря, але насамперед найбільш лагідного Творця твоєї душі. Від того часу вже 15 років ходжу щодня на одногодинну адорацію. Комусь може видатись, що це багато часу, але поки стишимось від шуму, хаосу, проблем, то на це потрібен деякий час. Коли зникнуть всі відволікаючі думки, приходить спокій і радість. Можу підтвердити, що якою б я не прийшла на адорацію розбитою, засмученою, втомленою, розчарованою, вичерпаною, порожньою... ЗАВЖДИ після тієї години я йшла відродженою, заспокоєною, внутрішньо дуже щасливою, сповненою радістю, світла і сили, щоб далі йти по життю.
СКАРБ ДЛЯ КОЖНОГО ХРИСТИЯНИНАНа адорації зустрічаюся з найкращим Другом, який має для мене час і якого все цікавить. Коли зустрінемося з добрим приятелем, то не зможемо, ані не встигнемо все розповісти за 10 хвилин. ...Прагну бути з ним якомога довше, тому що нам разом добре. У житті не маємо багато справжніх друзів. Ісус мене ніколи не підведе. НІКОЛИ! Ніколи не відпустить мене без нічого. Він піклується про кожну дрібницю, яку переживаю. З довірою про все Йому розповідаю, а потім слухаю. Я просто біля Нього, біля Його ніг. Нічого не роблю, тільки там знаходжуся. Наче коли ти засмагаєш, хочеш чи ні, а на твоїй шкірі залишиться слід. Те ж саме відбувається перед Господом чи я того хочу, чи ні, Він наповнює мене своїми дарами та благодаттю. Година адорації є для мене годиною тиші, зупинки, відновлення, стишення, слухання. Відкидаю все і нічого не вирішую. Ісус каже, що без Нього ми нічого не можемо. Приходьте до мене всі голоді і спраглі, а я потішу та насичу вас. У кожному місті нема можливості йти на адорацію, або Пресвяті Дари викладені тільки один раз у тижні. Але якщо церква відкрита, і в ній є дарохранительниця, то Ісус присутній і постійно чекає нас там! Можу підтвердити всім серцем, що у якому б безнадійному стані не прийшла до Нього на адорацію, я йшла звідти ЗАВЖДИ у мирі та сповнена внутрішньою радістю, водночас у світлі як жити далі. Протягом цих 15 років, я працювала на кількох роботах, подорожувала по світу, зустріла багато людей і пізнала чудових друзів. Дружба з Богом є найкращою пригодою. Наскільки складною була робота або колеги, завжди завдяки щоденній адорації, змінювалися серця колег і виникали добрі стосунки. Завжди якщо я не мала сил, Господь діяв через мене. Одного разу, коли я жила в Англії і подорожувала з одного кінця в інший автобусом, на кожній зупинці, яка тривала близько пів-години, я бігла швиденько побачити місто, де ми стояли. Завжди неподалік була церква або собор і, коли я увійшла всередину, моє серце мало не вискочило з радості, бо саме у цей час там була тиха адорація. Улюблений Ісус, найвірніший Друг чекав мене там. Таких подій було дуже багато. Пригадую ще один. В Англії я працювала у дуже похмурому промисловому місті в психіатрії, де були дуже важкі пацієнти та колеги. Часто я була змушена довго шукати та подорожувати, перш ніж я знайшла католицьку церкву і час, коли були викладені Пресвяті Дари. Одного разу я взяла з собою одного психічно-хворого важкого пацієнта на прогулянку абсолютно сама. Ми йшли біля храму. Я пояснила йому, Хто там є і що там робиться. Сказала пацієнту, що він не повинен вигукувати або кричати, оскільки видавав ряд "диких" звуків. Це була саме «біла» субота (перед Великоднем). Це був досвід – спостерігати за психічно хворим хлопцем, як адорував Ісуса в лагідності та ніжності, що я просто відкривала очі. Нарешті, я не могла його витягти з храму. Такий був вражений Господом, що не хотів іти звідти. Ісус безмежною любов’ю і ніжністю доторкається і зцілює кожного нас. Кожен з нас потребує відчути, що є дуже любимим. Присутність Ісуса настільки сильна і приваблива, що бажаю це пережити кожній людині. Діва Марія у Меджуґор'ї у посланнях часто каже: "Поклоняйтесь Моєму Сину у Євхаристії, щоб ви могли отримати - сповнитись особливими благодатями. Моліться та адоруйте мого Сина, щоб Його мир і радість могли увійти до ваших сердець." Це саме так. Ніхто нас так не розуміє і не буде любити як Ісус. Якщо Ісус є на першому місці, тоді зможемо пережити і неможливе.
 
Марія, Словаччина
 
Взято з газети "Світло Марії"
Переглядів 2757
Додати коментар

Послання Богородиці, 31 липня 1986р., Меджуґор'є.
“Дорогі діти! Ненависть породжує чвари й не бачить нікого та нічого. Я закликаю вас: завжди приносьте злагоду й мир. Особливо, дорогі діти, дійте з любов’ю в місці, де ви живете. Нехай вашим єдиним засобом завжди буде любов. Любов’ю обернете на добро все, що сатана хоче знищити й присвоїти. Лише так ви будете цілковито Моїми, а Я зможу вам допомогти. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Спецтема

Онлайн трансляція...

Переглядів 168099
11:25, 14-07-2014
Всі статті

Фоторепортаж

«    Червень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати

Червень 2019 (33)
Травень 2019 (48)
Квітень 2019 (43)
Березень 2019 (42)
Лютий 2019 (35)
Січень 2019 (40)