У посланні від серпня Богородиця казала, що просить Свого Сина дати нам сильну віру та надію на краще майбутнє. Ми знаємо, як легко вірити в благополучне майбутнє, коли все добре. Коли ж нас осягає лихо та хрест, вірити в це стає непросто. Тоді настає для нашої віри випробування.Святий Павло говорить у Посланні до Римлян: «Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, — покликаним за його постановою, усе співдіє на добро» (Римлян 8, 28а). Бог спрямовує наше життя на благо, навіть коли ми цього не бачимо й не відчуваємо. Тому потрібно більше любити Бога та менше журитися за своє життя. Однак ми можемо любити Бога лише тому, що Він першим полюбив нас.
Нерідко буває, що через життєві негаразди й трагедії ми впадаємо в жалість до себе, ця, як називає його Достоєвський, солодка отрута душі. Жалість до себе вбиває в нас життєву силу та волю до життя. Але навіть у бідах і трагедіях, які спіткали нас, Бог був із нами. Він дозволив їм статися. Тому треба запитувати не чому це сталося зі мною, але для чого це відбувається зі мною. Навіть найважчі життєві ситуації Бог здатний навернути на благо.
Діва Марія, Яку ми називаємо Нареченою Святого Духа, у посланні цього місяця закликає нас молитися Святому Духу, щоб, просвітлені Його світлом і зміцнювані Його силою, ми стали шукати Бога. Але ми не шукали б Його, якби Він перший не шукав і не зустрів нас у Своєму Синові. Молитва як зустріч людини з Богом – це завжди дар Божої благодаті, а не наша заслуга. Сам Бог вільною благодаттю виходить назустріч нам. Зустрітися з Ним ми можемо тільки тому, що Він сам хоче зустрітися з нами, присутній і чекає, коли й ми будемо тут, готові зустріти Його.
Ми знаємо, що молитва уможливлює сходження Святого Духа. Разом з апостолами Марія, чекаючи на обітницю Ісуса – Святого Духа, перебувала в одностайній і постійній молитві. Про Нього Ісус каже, що Він навчатиме нас після Його відходу та нагадуватиме про все, що Він говорив. Але сила й могутність Святого Духа були дані не лише апостолам, але також і всім віруючим – усім, хто просить в Отця дару Святого Духа.
Так і Церква без Святого Духа – лише людська організація. Без Святого Духа наші молитви – лише порожні слова. Без Святого Духа ми залишаємось у рабстві темряви цього світу, який заблукав без Божого світла. Ми потребуємо сили Святого Духа, що пробуджує в нас бажання та прагнення шукати Бога.
Тільки зустрівши Бога, ми можемо свідчити про нього іншим – дати іншим ми можемо лише те, що маємо самі.
Нехай Діва Марія, повна благодаті й сповнена Бога, веде нас до істинної зустрічі та досвіду Бога й Божої любові, якою сповнена Вона Сама.
Молитва
Діво Маріє, Мати благодаті та милосердя, відкрита подихом Святого Духа, Його Наречена! Заступайся за нас перед Своїм Сином. Не переставай спонукати нас, особливо коли ми віддаляємось, коли слабшаємо духом, щоб прагнення до Бога горіло в нас безперестанку. Мати Маріє, випроси нам серце гаряче й готове до навернення та переміни життя, щоб ми могли прийняти повноту радості, обіцяну нам Господом і яку лише Він здатний нам дати. Разом із Тобою хочемо просити, Маріє, про те, щоб пережити безмежну Божу любов, про яку ми хочемо з радістю свідчити й тим самим день у день ставати апостолами Твоєї материнської присутності та близькості. Тобі, о Маріє, довіряємо всіх нас, особливо тих, хто відійшов від джерела Божої любові та живе в страху та сум'ятті. Нехай кожне серце відчує мир, який Ісус – Цар миру – хоче нам дати. Амінь.
