І
в цьому посланні Богородиця підтверджує нам Свою присутність і материнську
близькість. Вона закликає нас на відкритість Божому слову, Його заповідям і
таїнствам, через які Бог силою Своєї благодаті приходить до нас. Відкритися -
це означає бути в правді перед Богом з
усім тим, чим ми є перед Ним. І це для людини найважче. Нелегко прийти до
правди про себе перед Богом. Ми потребуємо Божої благодаті й світла, які
дозволять нам побачити себе з усім, що в нас є.
Як говорить псалмоспівець: «Боже, Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе». Нам потрібно пробудити в собі тугу за Богом, потрібно побачити в собі свої глибинні бажання та прагнення. Не слід боятися глибинних прагнень у собі. Святі люди завжди відчували глибоку спрагу й прагнення за Богом. Неможливо обдурити свого серця ні їжею, ні питтям, ні тими задоволеннями й речами, які надає нам цей світ. Наше серце знає, Хто його Творець і Чия рука його створила. Ось чому в нас прихована глибока туга за Богом, яку нам належить у собі пробудити. І тому нам потрібно просити Господа, щоб Він забрав страх із нашого серця - страх, що походить від невпевненості в тому, що ми - діти Божі. Потрібно почути той голос із небес, який почув Ісус під час Преображення на горі Тавор: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав». Цей Отчий голос лунає над кожним із нас, у тому числі через об'явлення Богородиці та Її послання. Важливо дозволити цьому голосу ожити у своєму серці, стати реальним, щоб ми могли зцілитися від невпевненості, страху й недовіри.
«Якби ви знали, наскільки сильно Я вас люблю, ви б плакали від радості», - це одне з послань Богородиці, яке звучить в Меджуґор'ї всі ці роки. Багато зуміли почути його. Багато дозволили цим словам досягти свого серця. І Богородиця показує шлях до слухання й прийняття цих слів - це молитва. Найкраща молитва - молитва щира й витривала. Відступати не можна ніколи, навіть тоді, коли нам здається, що Бог нас не чує.
Він завжди чує нашу молитву. Молитва не буває непочутою. Бувають молитви "відкладені”, коли Бог не відповідає на них, Він обов'язково готує нам щось набагато краще, таке, чого ми й самі не очікуємо. І це набагато краще й більше від того, що ми зуміли б побажати та попросити.
"Любіть Бога понад усе", - говорить нам Богородиця. Ми можемо дати лише те, що маємо. Любити ми можемо, тільки якщо в нас є любов. Коли нас люблять, тоді й ми здатні любити та давати любов. Бог полюбив нас першим. Він створив нас у любові, і тому ми прагнемо любові. Це глибоке прагнення в нас може наповнити лише Бог. Смертна людина не може дати іншій смертній людині ні життя, ні повноти любові. Це може лише Той, Хто Сам є любов'ю, - Бог - так вчить нас св. апостол Іван.
Бог любить нас не тому, що ми хороші, святі й побожні. Він любить нас безкорисливо, безумовно й перш, ніж ми полюбимо його. «Не ми полюбили Бога, але Він перший полюбив нас», - каже нам апостол Іван. Тому важливо молитися, щоб мати досвід Божої любові. Божого любов - не тільки для хороших, вона - умова життя для всіх.
Молитва
Пресвята Діво Маріє, Ти любила Господа понад усе - заступайся за нас у цій долині сліз. Навчи нас бути відкритими натхненням Святого Духа подібно до Тебе, що залишалася вірною до кінця. Ти блаженна, бо вірила. Особливо доручаємо Твоєму Материнському серцю серця всіх, хто переживає важкі моменти життя, - будь поруч із ними, заступайся за нас перед Своїм Сином, бо Ти наша могутня Заступниця. У Твої руки, Мати Маріє, довіряємо всі наші сім’ї, усі ситуації нашого життя - принеси їх Своєму Сину, щоб ми знайшли мир і йшли шляхом навернення. Амінь.
отець Любо Куртович, OFM
Взято з газети Світло Марії
