» » » Літургійні читання на суботу ІІ тижня Великого Посту (РКЦ)

Літургійні читання на суботу ІІ тижня Великого Посту (РКЦ)

  • 14 березня 2020, 00:30

Римо-католицький календар

Субота ІІ тижня Великого Посту

Перше читання
Міх 7, 14-15. 18-20

Читання з Книги пророка Міхея

Паси народ Твій, Господи, жезлом своїм, овець спадщини Твоєї, що самі перебувають у лісі серед саду. Нехай собі пасуться у Башані та Гілеаді, як то було за днів днедавніх! Як за днів Твого виходу з Єгипту, яви нам предивні речі.
Хто Бог, як Ти, що провину прощаєш і даруєш переступ решті Твого спадкоємства? Він не затримає гнів свій повіки, бо любить милосердя.
Він знову змилосердиться над нами, розтопче наші беззаконня. Ти кинеш у глибинь моря всі гріхи їхні. Ти явиш Твою вірність Яковові, Твою милість Авраамові, як Ти поклявся батькам нашим ще за днів днедавніх.

          Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 103(102), 1-2. 3-4. 9-10. 11-12 (П.: пор. 8а)

Бог милосердний і безмірно щедрий

Благослови, душе моя, Господа *
і, все нутро моє, – Його святе Ім’я.
Благослови, душе моя, Господа *
і не забувай усі  Його благодіяння.

Він прощає всі твої провини, *
зцілює всі твої хвороби.
Він визволяє твоє життя  від могили, *
щедрістю і милосердям Він тебе вінчає.

Не завжди Він буде палати гнівом, *
не навіки обурюватися буде.
Він не вчинив нам згідно з нашими гріхами, *
не відплатив нам за нашим беззаконням.

Бо як небо високо над землею, *
так звеличилася милість Його †
над тими, хто Його боїться.
Як схід від заходу далекий, *
так Він віддалив від нас наші беззаконня.

Спів перед Євангелієм
Лк 15, 18

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави

Встану, піду до свого батька і йому скажу:
«Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою».

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави

Євангеліє
Лк 15, 1-3. 11-32

+ Слова Євангелія від святого Луки

Того часу наближалися до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і разом з ними їсть.
А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи: «Один чоловік мав двох синів. І молодший з них сказав батькові: "Батьку, дай мені належну частину майна”. І він поділив між ними майно.
І по небагатьох днях зібравши все, молодший син подався до далекого краю і там розтратив своє майно, живучи розгульно. Як витратив усе, настав великий голод у тому краї, і він став бідувати. Пішов він та й пристав до одного з громадян тієї країни, а той послав його на свої поля пасти свиней. І бажав він насититися стручками, які їли свині, але ніхто йому не давав.
Прийшовши до себе, він сказав: "Скільки наймитівмого батька мають у надлишку хліба, а я тут гину з голоду. Встану, піду до свого батька і скажу йому: Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою і вже не гідний зватися твоїм сином; прийми ж мене як одного з твоїх наймитів”. Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька. 
Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його. А син сказав йому: "Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм”. Та батько сказав своїм слугам: "Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і сандалі на ноги; приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися, бо цей син мій був мертвий – і ожив, пропав – і знайшовся”. І почали веселитися.
А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці. Закликавши одного із слуг, він розпитував, що б це воно було. Той сказав йому: "Твій брат повернувся, і твій батько заколов відгодоване теля, бо здоровим його прийняв назад”. Тож він розгнівався і не хотів увійти.
А його батько вийшов і вмовляв його. Та він у відповідь сказав своєму батькові: "Ось, стільки років я тобі служу, ніколи не переступав твоєї заповіді, а ти мені ніколи не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями. Коли ж цей син твій, який розтратив твоє майно з блудницями, повернувся, ти заколов йому відгодоване теля”.
А той відказав йому: "Дитино, ти завжди зі мною, і все моє – твоє. Тут треба таки веселитися і радіти, бо цей брат твій був мертвий – і ожив, пропав – і знайшовся”».

          Слово Господнє

Переглядів 45
  • 14 березня 2020, 00:30
  • Друк
Додати коментар

Послання Богородиці, 25 січня 2009., Меджуґор'є.
“Дорогі діти! І сьогодні вас закликаю до молитви. Нехай вам молитва буде, як зерно, котре покладете в Моє Серце, яке Я пожертвую за вас Моєму Синові Ісусу за спасіння ваших душ. Бажаю, дітоньки, щоб кожний із вас полюбив життя вічне, яке є вашим майбутнім, і щоб усі земні речі допомогли вам наблизитись до Бога-Творця. Я з вами так довго тому, що ви на хибній дорозі. Тільки з Моєю допомогою, дітоньки, відкриєте очі. Багато є тих, котрі, живучи Моїми посланнями, розуміють, що є на дорозі святості в напрямку вічності. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Спецтема

Онлайн трансляція...

Переглядів 211480
11:25, 14-07-2014
Всі статті

ДНІ ДУХОВНОЇ ВІДНОВИ


Фоторепортаж

«    Квітень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати

Березень 2020 (53)
Лютий 2020 (32)
Січень 2020 (49)
Грудень 2019 (45)
Листопад 2019 (37)
Жовтень 2019 (46)