Римо-католицький календар
Субота ІІ тижня Великого Посту
Перше читання
Міх 7, 14-15. 18-20
Читання з Книги пророка Міхея
Паси народ Твій, Господи, жезлом своїм, овець спадщини Твоєї, що самі перебувають у лісі серед саду. Нехай собі пасуться у Башані та Гілеаді, як то було за днів днедавніх! Як за днів Твого виходу з Єгипту, яви нам предивні речі.
Хто Бог, як Ти, що провину прощаєш і даруєш переступ решті Твого спадкоємства? Він не затримає гнів свій повіки, бо любить милосердя.
Він знову змилосердиться над нами, розтопче наші беззаконня. Ти кинеш у глибинь моря всі гріхи їхні. Ти явиш Твою вірність Яковові, Твою милість Авраамові, як Ти поклявся батькам нашим ще за днів днедавніх.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 103(102), 1-2. 3-4. 9-10. 11-12 (П.: пор. 8а)
Бог милосердний і безмірно щедрий
Благослови, душе моя, Господа *
і, все нутро моє, – Його святе Ім’я.
Благослови, душе моя, Господа *
і не забувай усі Його благодіяння.
Він прощає всі твої провини, *
зцілює всі твої хвороби.
Він визволяє твоє життя від могили, *
щедрістю і милосердям Він тебе вінчає.
Не завжди Він буде палати гнівом, *
не навіки обурюватися буде.
Він не вчинив нам згідно з нашими гріхами, *
не відплатив нам за нашим беззаконням.
Бо як небо високо над землею, *
так звеличилася милість Його †
над тими, хто Його боїться.
Як схід від заходу далекий, *
так Він віддалив від нас наші беззаконня.
Спів перед Євангелієм
Лк 15, 18
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Встану, піду до свого батька і йому скажу:
«Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою».
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Євангеліє
Лк 15, 1-3. 11-32
+ Слова Євангелія від святого Луки
Того часу наближалися до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і разом з ними їсть.
А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи: «Один чоловік мав двох синів. І молодший з них сказав батькові: "Батьку, дай мені належну частину майна”. І він поділив між ними майно.
І по небагатьох днях зібравши все, молодший син подався до далекого краю і там розтратив своє майно, живучи розгульно. Як витратив усе, настав великий голод у тому краї, і він став бідувати. Пішов він та й пристав до одного з громадян тієї країни, а той послав його на свої поля пасти свиней. І бажав він насититися стручками, які їли свині, але ніхто йому не давав.
Прийшовши до себе, він сказав: "Скільки наймитівмого батька мають у надлишку хліба, а я тут гину з голоду. Встану, піду до свого батька і скажу йому: Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою і вже не гідний зватися твоїм сином; прийми ж мене як одного з твоїх наймитів”. Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька.
Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його. А син сказав йому: "Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм”. Та батько сказав своїм слугам: "Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і сандалі на ноги; приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися, бо цей син мій був мертвий – і ожив, пропав – і знайшовся”. І почали веселитися.
А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці. Закликавши одного із слуг, він розпитував, що б це воно було. Той сказав йому: "Твій брат повернувся, і твій батько заколов відгодоване теля, бо здоровим його прийняв назад”. Тож він розгнівався і не хотів увійти.
А його батько вийшов і вмовляв його. Та він у відповідь сказав своєму батькові: "Ось, стільки років я тобі служу, ніколи не переступав твоєї заповіді, а ти мені ніколи не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями. Коли ж цей син твій, який розтратив твоє майно з блудницями, повернувся, ти заколов йому відгодоване теля”.
А той відказав йому: "Дитино, ти завжди зі мною, і все моє – твоє. Тут треба таки веселитися і радіти, бо цей брат твій був мертвий – і ожив, пропав – і знайшовся”».
Слово Господнє
