Прип. 3, 34 – 4, 22. 34. З насмішників Господь сміється, | покірним дає ласку. 35. Мудрі беруть у насліддя славу, | доля безумних – ганьба. 1. Слухайте, діти, батьківське навчання, | і ...
Читання святого Євангелія від Матея Того часу Ісус сказав своїм учням: «Коли прийде Син Людський у cвоїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі cвоєї слави; і зберуться перед Ним усі ...
Йо. 1, 43-51. 43. Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.» 44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового. 45. Зустрів Филип ...
† Читання святого Євангелія від Матея Того часу Дух повів Ісуса в пустелю, аби диявол Його спокушав. І Він, постивши сорок днів та сорок ночей, зрештою зголоднів. І підійшов до Нього ...
Послання Богородиці, Цариці миру, 25 червня 2019 року, через візіонерку Марію
"Дорогі діти! Я дякую Богові за кожного з вас. Особливо, дітоньки, дякую вам, що відповіли на Мій заклик. Я готую вас до нових часів, аби ви були міцними у вірі та витривалі в молитві так, щоб Дух Святий через вас діяв й оновив обличчя землі. Я молюся з вами за мир, який є найдорожчим даром, хоча сатана й бажає війни та ненависті. Ви, дітоньки, будьте Моїми простягненими руками та гордо йдіть із Богом. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик".
Щорічне послання Богородиці через візіонерку Іванку Іванкович-Елез - 25 червня 2024 року Під час останнього щоденного об’явлення, 7 травня 1985 року, Богородиця відкрила Іванці останню – десяту – таємницю й сказала, що протягом усього життя Іванки буде їй об’являтися раз на рік – у річницю об’явлень. Так сталося й цього року. Об’явлення тривало 6 хвилин (18:37 -18:43). У цей час Іванка була в себе вдома, де присутньою була тільки її сім’я. Після об'явлення візіонерка Іванка сказала: «Богородиця дала нам таке послання: «Діти Мої, моліться,
Літургійні читання на XXIII Звичайну Неділю, рік Б (РКЦ) † Читання святого Євангелія від Марка. Того часу, залишивши околиці Тира, Ісус знову прийшов через Сидон до Галілейського моря, у межі Десятимістя. І привели до Нього глухого й з невиразною мовою, і просили Його, щоби поклав на нього руку. Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика, та піднявши погляд до неба, зітхнув і каже йому: «Еффата!», тобто: «Відкрийся!» І враз відкрилися його ...