У Меджугор’ї я мала можливість спілкуватися з багатьма молодими подружжями з цілого світу, і всі вони повторюють одне і те ж: «Ми не маємо часу на молитву, багато працюємо, хочемо, щоб нашим дітям було легше, ніж нам, хочемо залишити їм якнайбільше...»
Коли їх слухаю, то розумію, що вони помиляються . Бо можеш залишити своїм дітям все матеріальне, що тільки є на світі, можеш залишити їм тисячу євро, а вони захочуть дві тисячі. І ніколи не заспокояться. Але коли у серцях своїх дітей залишиш Ісуса на першому місці, вони будуть щасливі і спокійні з тим, що мають, бо матимуть мир, правдивий мир, який може дати лише Ісус Христос.
Коли говорю, що діти бачать набагато більше, ніж ми собі думаємо, завжди наводжу приклад зі своєї родини в часи, коли моя старша донечка Марія мала хіба два роки. Я ніколи не говорила їй про явління, бо думала, що дворічна дитина нічого не розуміє. Одного дня вона гралася в домі зі своєю приятелькою, а я зайшла подивитися, що вони роблять, і почула, як друга дитина говорить: «Моя мама їздить на авті!» Моя Марія хвильку помовчала, а тоді сказала: «Моя мама кожного дня говорить з Дівою Марією!» Тобто,хоча я нічого їй не розповідала, вона сама зрозуміла, що відбувається в нашому домі. Тому такий важливий приклад батьків.