ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Діян 16, 22-34
Читання з Діянь Апостолів.
Тими днями юрба филипійців постала на Павла і Силу, а начальники, подерши на них одяг, наказали бити їх палицями. Тож завдавши їм багато побоїв, посадили у в’язницю, давши наказ в’язничному сторожеві пильно їх охороняти. Він, діставши такий наказ, засадив їх до внутрішньої темниці й забив їхні ноги в дерев’яні колодки. Опівночі Павло й Сила, молячись, співали Богу гімни, а в’язні слухали їх. Раптом стався великий землетрус, аж порушилися підвалини в’язниці; враз повідчинялися всі двері, і з усіх поспадали кайдани. А коли прокинувся сторож в’язниці й побачив, що двері в’язниці відчинено, витягнув меча і хотів себе вбити, думаючи, що в’язні повтікали. Та Павло закричав сильним голосом, гукаючи: «Не заподій собі ніякого зла, бо всі ми тут!» Той, попросивши світла, вскочив і, тремтячи, припав до ніг Павла та Сили, і вивівши їх назовні, запитав: «Панове, що потрібно мені робити, аби спастися?» А вони сказали: «Увіруй в Господа Ісуса – і спасешся ти та твій дім!» І говорили йому Господнє Слово й усім, хто був в його домі. І забравши їх тієї ж пори ночі, обмив їх від побоїв і тут же охрестився сам і всі його домашні. Завівши їх у дім, подав трапезу і звеселився з усім своїм домом, що повірив у Бога. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 138, 1-2а. 2бв-3. 7в-8
Рефрен: Мене спасає міць десниці Бога.
1.Прославлятиму Тебе від усього мого серця, *
бо Ти вислухав слова уст моїх, Боже.
Перед ангелами буду Тобі співати, *
поклонюся до Твого святого храму.
2.І прославлю Твоє Ім’я за Твою милість і Твою правду, *
бо Ти звеличив понад усі імена своє слово.
Того дня, коли я закличу до Тебе, Ти до мене відізвися: *
Ти наділиш силою мою душу.
3.Ти спасеш мене правицею своєю. *
Господь розплатиться за мене!
Господи, навіки Твоя милість; *
не покинь рук своїх діло!
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Йн 16, 7. 13
Алілуя, алілуя, алілуя.
Пошлю до вас Духа Істини, – Господь говорить, –
до всієї істини Він поведе вас.
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 16, 5-11
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Нині іду до Того, хто послав Мене, і ніхто з вас не питає Мене: “Куди йдеш?” Та від того, що Я сказав вам, смуток заповнив ваше серце. Але Я істину вам кажу: корисніше для вас, щоб Я відійшов. Бо якщо Я не відійду, то Утішитель не прийде до вас. Якщо ж піду, – пошлю Його до вас. Прийшовши, Він переконає світ у неправоті щодо гріха, щодо праведності і щодо суду: щодо гріха, – бо не вірять у Мене; щодо праведності, – бо до Отця Я йду, і вже не побачите Мене; щодо суду, – бо князь цього світу засуджений». Слово Господнє.
