Як свідчать візіонери, Діва Марія на Різдво завжди являється з Немовлям Ісусом на руках. Бог приходить у цей зимовий час на руках своєї Мами, щоб нагадати нам, що Він – маленький.
Цар царів дозволяє, щоб Його приносили материнські руки. Ісус сказав: «Коли не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне!». «Дозвольте дітям приходити до Мене». І поруч із яслами ми знаходимо «маленьких»: Марію, Йосипа, пастухів, а також мудреців.
Коли ми стаємо маленькими дітьми, тоді й знаходимо істинне Різдво. У різдвяному посланні Марія звертається до нас: «І сьогодні приношу вам Свого Сина Ісуса й зі Своїх рук даю вам Його мир та прагнення за небом». Ісус поширював Царство Боже, роблячи добро.
Небеса з Марією здобуваються материнським серцем, ніжною посмішкою, якщо даруєш свій час іншим, прощенням, силою помагати, милосердям. Це все те, чого ми самі чекаємо від інших. Але Марія вчить нас, щоб ми, подібно до Ісуса, почали з себе.
Мир і спрага за Небесами в Школі Марії приводять нас до конкретних справ любові. Небо починається вже тут, на Землі; коли ми хочемо стати подібними Їй, смиренними, з єдиною надією на Господа … коли хочемо повністю віддатися Йому. Небеса з Марією здобуваються материнським серцем, ніжною посмішкою, якщо даруєш свій час іншим, прощенням, силою помагати, милосердям. Це все те, чого ми самі чекаємо від інших. Але Марія вчить нас, щоб ми, подібно до Ісуса, почали з себе.
Сьогодні Вона ставить перед нами важливу місію: «Будьте миром!»
Мир Ісуса ми приймаємо в тихій молитві, в слуханні Його слова, у Євхаристії, Таїнстві Примирення.
Для того, щоб стати миром, ми повинні спочатку самі його прийняти. Ми не можемо дати того, чого не маємо. Ми не можемо бути миром, якщо ми не є ним. Мир – це не річ або політичний договір. Мир – це не щось, а хтось. Мир – це сам Ісус. Святий Отець Франциск каже: «Мир, як ви добре знаєте, – це не тільки відсутність конфлікту. Для нас мир – це дар, який приходить згори, це сам Ісус Христос, Цар миру. Лише ті, котрі мають мир Христовий у серці, як мету і спосіб життя, можуть стати творцями миру».
Мир Ісуса ми приймаємо в тихій молитві, в слуханні Його слова, у Євхаристії, Таїнстві Примирення. Ісус проголошував мир тим, що всюди, куди приходив, робив добро. Він не переставав робити добра і тоді, коли Його ненавиділи, мучили, убивали. Зло не могло зупинити Його. Він упевнено і спокійно йшов уперед, з’єднаний із Небесним Отцем та чинив добро.
Нас чекають покинуті, сумні, розчаровані, зранені; чекають так, як висохла земля жадає води. Бог хоче дарувати їм Себе через нас, приймімо ж Його в молитві з рук Марії.
Діла любові – діла миру. Щодня нам пропонуються тисячі можливостей. Робімо ж маленькі діла з ще більшою любов’ю. Кожен – там, де знаходиться: вдома, на роботі, в школі, – виконуючи свої обов’язки.
Ми знаходимося на порозі Нового року й бажаємо один одному миру, здоров’я, любові, благословення. Зазвичай ми говоримо: новий рік, нове життя. Цей рік особливий тим, що це Рік милосердя. Приймімо з Маріїних рук мир Ісуса і наповнімо новий рік ділами милосердя. Серце Небесної Матері б’ється для всього світу. Вона хоче, щоб ми Їй допомагали. «Дорогі діти, допоможіть мені у Моїй материнській боротьбі за душі, моліться разом зі Мною», – сказала Вона в одному зі Своїх послань. Нас чекають покинуті, сумні, розчаровані, зранені; чекають так, як висохла земля жадає води. Бог хоче дарувати їм Себе через нас, приймімо ж Його в молитві з рук Марії. Так ми зможемо зрозуміти те, до чого Вона нас закликає: «Просіть Ісуса, щоб віднині у своєму житті ви пережили нове народження в Бозі та щоб ваше життя стало світлом, що сяятиме від вас, і таким чином станете свідками Божої присутності у світі для кожної людини, яка живе в темряві».
Молитва Святого Франциска:
Господи, вчини мене знаряддям Твого миру:
Щоб я міг сіяти любов там, де панує ненависть,
Прощення – там, де панує кривда,
Віру – там, де панує сумнів,
Надію – там, де панує відчай,
Радість – там, де панує смуток,
Світло – там, де панує темрява,
Дай мені, Господи,
Втішати – а не чекати утішення,
Розуміти – а не чекати розуміння,
Любити – а не чекати любові.
Бо даючи – отримуємо,
прощаючи – отримуємо прощення;
а помираючи – воскресаємо до вічного життя.
Амінь.
Взято з газети Світло Марії
