Найбільший гріх (о. Славко Барбарич, OFM)

  • 03 квітня 2020, 21:41

 

 

Найбільший гріх (о. Славко Барбарич, OFM)Мені часто не давало спокою питання: який із гріхів найбільший? Питав я і в оточення. Шукав у Святому Письмі. І в різний час віднаходив різні відповіді. Зараз, мені здається, я знайшов правильну відповідь. Так, усі дії темряви — тільки наслідки, а причина ж, завжди небезпечніша від наслідків. Наслідку неможливо прибрати, якщо не прибрати причини. Ось що я маю на увазі: усі можливі гріхи — тільки результат браку чи відсутності любові, і всі можливі проблеми, з якими ми маємо справу, — це брак любові. Коли її нема, усі двері навстіж відчинені будь-якому злу й будь-яким гріхам. Усі війни, конфлікти в сім’ях і між людьми, усі нужда, несправедливість, убивства, аборти — усе це результат браку любові до життя й до Того, Хто її дає, Животворця, Творця всього. Це означає, що БРАК ЛЮБОВІ І Є НАЙБІЛЬШИМ ІЗ ГРІХІВ.

Навіть ненависть є не такою небезпечною, як брак любові. Буває, ненависть заглушує, пригнічує любов, але якщо любов є, вона здатна все очистити й зцілити. Якщо ж любов зовсім не розвинулася, не виросла, надії на зміни нема, а двері різноманітному злу відчиняються все ширше.

Якщо пошукати порівняння, можна сказати так: небезпечніше не мати світла й не дати розвинутися тому, що його випромінює, аніж у якийсь момент опинитися в тьмі й тому збитися зі шляху. Бог вдихнув у людське серце не тільки дар любові в зародковому вигляді, але й глибоку потребу бути любленим і прийнятим іншими. Нікому ніколи не байдуже, чи люблять його, чи ні. У хрещенні нам дається Божественне сім’я любові, віри й надії. Бог очистив ґрунт, аби це сім’я могло рости й розвиватися. Але тільки якщо ми діємо так, щоб воно розвивалося в нас, можемо бути на образ й подобу Отця. Якщо ми не діємо в цьому напрямі, любов, віра й надія залишаються тільки сім’ям, талант — загорнутим, схованим, хоч і не втраченим, але й не задіяним. І коли це відбувається з любов’ю, здійснюється перший фундаментальний гріх, який стає основою всіх решта гріхів, усього неблагополуччя й розладу.

Якщо ми не докладаємо щодня зусиль, аби рости в здатності любити, духовна смерть уже наступила, і з нею приходить решта зла. Ніщо не важливе для людини так, як мати живе зацікавлення до зростання в любові. Тоді вона робить усе, щоб дар любові до себе, до інших, до ближнього й до всього творіння дозрівав; тоді встає на свої ноги й звільняється від усіх умовностей, які може накладати цей світ. Доти, доки любов залежить від любові інших, вона НЕЗРІЛА. Доки ми думаємо, чи відплатити комусь такою ж мірою або іншою, і як не любити когось, коли не любить нас, — любов у нас УМОВНА й не відрізняється від любові язичників, які так само вміють любити тих, хто любить їх, і зичити тим, від кого сподіваються отримати натомість.

Мати живе зацікавлення в любові й старатися, аби любов ставала міцною та стійкою, значить набувати здатності до найкращих діл і до правдивої та плодотворної боротьби з хаосом та руйнівними впливами, врешті, із гріхом.

Уявімо зараз, що могло б бути, якщо б на хвилину припинилися всі війни, усі голодні були б нагодовані, усіх хворих достойно, по-людськи прийняли б та лікували, усі відкинені знайшли б когось, хто їх прийняв, до всіх переслідуваних поставилися б із повагою до їхньої свободи, усі засмучені втішилися б, усі травмовані б зцілилися… Таке під силу здійснити тільки любові. Якщо зараз ми не впевнені й не зважуємося мріяти про це, то це лише ознака того, що ми не уявляємо, на що здатна любов — та любов, яка, як навчає св. Павло, прищеплена нашим серцям: «Любов Бога влита в серця наші» (Рим. 5:5). Коли немає любові, будь-які страждання, внутрішні й зовнішні, обваляться на людину і зруйнують її. Тому гріх — найбільша з небезпек: якого б походження він не був, його зачаток завжди приглушує в серці любов.

Переглядів 6528
Додати коментар

Послання Богородиці, Цариці миру, через візіонерку Мір’яну Драгічевич-Солдо, 2
"Дорогі діти, ви, яких Мій Син любить, ви, яких я люблю безмірною материнською любов’ю, не дозвольте, щоб егоїзм і себелюбство володіли світом. Не дозвольте, щоб любов і доброта були приховані. Ви, які є любленими, які пізнали любов Мого Сина, пам’ятайте, що бути любленим означає любити. Діти Мої, майте віру. Коли маєте віру, ви щасливі й поширюєте мир, душа вам тріпоче в радості. У такій душі є Мій Син. Коли даєте себе для віри, коли даєте себе для любові, коли робите добро ближньому, Мій Син усміхається у вашій душі. Апостоли Моєї любові, Я як Мати звертаюся до вас, збираю біля себе й бажаю вести дорогою любові та віри. Дорогою, яка веде до світла світу. Заради любові, заради віри Я тут, тому що материнським благословенням бажаю дати вам надію і силу на вашій дорозі, бо дорога, яка веде до Мого Сина, не є легка. Вона повна відречення, давання, жертви, прощення й великої-великої любові, але та дорога веде до миру і щастя. Діти Мої, не вірте брехливим голосам, які вам говорять про неправдиві речі, неправдивий блиск. Ви, діти Мої, поверніться до Писання. З безмірною любов’ю дивлюся на вас і з благодаті Божої вам об’являюся. Діти Мої, підіть за Мною. Нехай ваша душа тріпоче в радості. Дякую вам.”

Спецтема

Онлайн трансляція...

Переглядів 219872
11:25, 14-07-2014

ДНІ ДУХОВНОЇ ВІДНОВИ


Фоторепортаж

«    Травень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати

Травень 2020 (119)
Квітень 2020 (108)
Березень 2020 (53)
Лютий 2020 (32)
Січень 2020 (50)
Грудень 2019 (45)