
«Дорогі діти! Вітри неспокою, егоїзму і гріха захоплюють багато сердець та ведуть їх у неспокій та загибель. Тому вас закликаю, дітоньки, поверніться до Бога і молитви, щоб вам було добре у серцях і на землі, на якій живете. Люблю вас, дітоньки, і тому не втомлююсь закликати вас до навернення. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик» (Із Церковним погодженням).
1. «Вітри неспокою, егоїзму і гріха захоплюють багато сердець та ведуть їх у неспокій та загибель».
Вітер може бути дуже небезпечним для життя. Достатньо згадати шторм на морі, снігову бурю чи бурю в пустелі, щоб зрозуміти, про що йдеться. Такий вітер привів багатьох людей до загибелі, як на морі, так і в снігу та піску. У Меджуґор'ї іноді трапляється, що вітер з Африки разом з хмарами та дощем приносить пустельний пісок, який забруднює простір.
Богородиця нам каже, як неспокій, егоїзм і гріх поширюються, немов вітер, по всьому світу, «захоплюючи багато сердець і ведучи їх до неспокою та загибелі». Насправді, неспокій та невпевненість поширюються та закрадаються в серця людей через новини про війни в Україні та на Близькому Сході, терористичні атаки в деяких європейських країнах, а також через політиків та їхнє прагнення домінувати. Що це за вітри? ЗМІ, інтернет, соціальні мережі, газети, мобільні телефони, телебачення?
Скільки гріха поширюється через порнографію? Що спричиняє дедалі більший вплив духу егоїзму на молодь? Хіба це не той вітер, що поширюється на Заході, який спричиняє відпад багатьох християн від Церкви, від віри та молитви?
Як вітер розносяться плітки та історії про інших. Як негативні розмови про інших перетворюються на вітер, що несе погану репутацію та наклеп! Як зло та ненависть, немов вітер, досягають людських сердець, заражають та полонять їх! Яким ж хитрим є зло, як легко воно обманює людей, засліплює їх і використовує проти інших людей!
2. «Тому вас закликаю, дітоньки, поверніться до Бога і молитви, щоб вам було добре у серцях і на землі, на якій живете».
Люди, яким вдалося повернутися з моря на сушу перед штормом або знайти притулок, коли на місцевість, де вони перебували, обрушилася снігова чи піщана буря, були врятовані. Богородиця закликає нас повернутися до Бога та молитви, бо так ми знайдемо притулок і будемо врятовані від вітрів, що несуть неспокій, егоїзм та гріх.
Богородиця обіцяє нам: І ми не тільки будемо спасенні, але й нам буде добре, як у наших серцях, так і на землі як планеті. У наших серцях буде мир і задоволення, а у відношенні до землі, на якій ми живемо, ми матимемо ясність щодо того, як правильно ставитися до створінь.
Молитва, Свята Меса, сповідь – це є повернення до Бога. Багато речей, як-от робота, люди, турботи, залежності..., віддаляють нас від Бога, бо в нас немає часу на молитву та Святу Месу. А гріх особливо віддаляє нас, бо він поневолює та засліплює наші серця і веде їх у напрямку, протилежному до Божого. Ось чому свята сповідь – це повернення до Бога. Так само, як молодший, блудний син схаменувся, покаявся і повернувся до батька, так і сповідь є нашим поверненням до милосердного Отця.
3. «Люблю вас, дітоньки, і тому не втомлююсь закликати вас до навернення».
Ми, люди, зазвичай втомлюємося та здаємося, коли йдеться про тих, хто йде поганим шляхом, хто потрапив у залежність, хто завдав нам болю та дистанціювався від нас. Однак з Богородицею це не так – Вона не втомлюється. Вона чітко відкриває нам причину своєї невтомності: Тому що Вона любить нас! Її любов до нас – це причина, чому Вона з’являється, чому Вона так довго з нами, чому Вона закликає нас до навернення та стати на дорогу з Богом.
Безсумнівно, брак любові або слабка любов є причиною, чому ми втомлюємося, здаємося та дистанціюємося від тих, хто виявляє слабкість. Ми дбаємо лише про себе, не думаємо про інших, не допомагаємо іншим, бо в нас немає любові.
Любов – це ключ, який відкриває наші серця, уста та руки, щоб ми могли невпинно творити добро та безкорисливо допомагати людям у різних потребах. Тож дивімося на Марію, вчімося від неї та молімося до Господа, щоб Він пробудив і зміцнив у нас любов.
Вітер має й позитивні сторони: він рухає вітрила, а з їхньою допомогою кораблі, за допомогою вітряків виробляє електроенергію, розносить пилок з одного фруктового дерева та запилює інші фруктові дерева, які потім приносять нові плоди... Коли любов у нас буде більшою, хто знає, можливо, через нас пройде добрий вітер, який поширюватиме доброту, мир, радість іншим людям, єдність, прощення.
І нарешті, не забуваймо заклик Богородиці до «навернення». Кого Богородиця закликає до навернення? Людей, які відійшли від Бога та молитви і яких змило вітром неспокою, егоїзму та гріха? Звісно! Але не вважаймо себе непокликаними до навернення. Це було б великою помилкою...