ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Іов 19, 1. 23-27а
Читання з Книги Іова.
Заговорив Іов і мовив: «О, якби мої слова були записані, якби вони були викарбувані на міді! Різцем залізним і олив’яним видовбані у скелі повіки! Я знаю, що Відкупитель мій живе, і останнім Він встане над порохом. Позбавлений навіть шкіри, я встану; і в моїм тілі побачу Бога. Я сам Його узрю, очі мої побачать, а не хтось інший». Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 27, 1. 4. 7 і 8б і 9а. 13-14
Рефрен: Бог моє світло і моє спасіння.
1.Господь – моє світло і моє спасіння. *
Кого мені боятись?
Господь – мого життя твердиня. *
Кого мені жахатись?
2.Одного просив я в Господа, одного буду шукати: *
щоби в усі дні мого життя я перебував у Господньому домі,
бачив насолоду Господню *
і оглядав Його святиню.
3.Почуй, Господи, мій голос, коли я буду взивати, *
помилуй мене і відізвись до мене.
Я, Господи, шукатиму Твого обличчя! *
Не відверни від мене свого обличчя!
4.Я ж маю надію побачити блага Господні *
у живих країні.
З нетерпінням чекай на Господа, будь мужнім, *
нехай зміцняється твоє серце – Господа очікуй!
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
1Кор 15, 20-24а. 25-28
Читання з Першого Послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Христос встав з мертвих, – первісток з тих, що поснули. Оскільки смерть через людину, – то через людину й воскресіння мертвих. Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть. Кожний у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, які Христові, – під час Його приходу, а потім – кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві. Бо Йому належить царювати, доки не покладе всіх своїх ворогів собі під ноги. Останній ворог, який буде знищений, – це смерть, бо все підкорив Йому під ноги. Коли ж каже, що все вже підкорене, то ясно, що це за винятком Того, хто підкорив Йому все. Коли ж підкорить Йому все, тоді й сам Син підкориться Тому, хто підкорив Йому все, щоби Бог був усім в усьому. Слово Боже.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Одкр 1, 5-6
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ісус Христос – Первородний з мертвих,
Йому слава і влада навіки.
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 23, 44-46. 50. 52-53; 24, 1-6а
† Читання святого Євангелія від Луки.
Було вже близько шостої години, і настала темрява по всій землі – до дев’ятої години; померкло сонце, а завіса храму роздерлася посередині. Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: «Отче, у Твої руки передаю свій дух!» Сказавши це, Він віддав духа. Один чоловік, на ім’я Йосиф, з юдейського міста Ариматеї, який був радником, муж добрий і праведний, прийшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса; і знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав. Першого дня тижня дуже рано жінки прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували. І знайшли, що камінь відвалений від гробниці, а ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. І сталося, як були вони через це розгублені, що ось два мужі стали біля них у блискучому одязі. Коли ж вони, налякані, посхиляли обличчя до землі, ті сказали їм: «Чому ви шукаєте живого між мертвими? Немає Його тут, бо Він воскрес!» Слово Господнє.
