Римо-католицький календар
Спомин Усіх померлих вірних
Перша Меса
Перше читання
Іов 19, 1. 23-27а
Читання з Книги Іова.
Заговорив Іов і мовив: «О, якби мої слова були записані, якби вони були викарбувані на міді! Різцем залізним і олив’яним видовбані у скелі повіки!
Я знаю, що Відкупитель мій живе, і останнім Він
встане над порохом. Позбавлений навіть шкіри, я встану; і в моїм тілі побачу Бога. Я сам Його узрю, очі мої побачать, а не хтось інший».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 27 (26), 1. 4. 7 і 8б і 9а. 13-14 (П.: пор 1а)
Бог моє світло і моє спасіння
Господь — моє світло і моє спасіння. *
Кого мені боятись?
Господь — мого життя твердиня. *
Кого мені жахатись?
Одного просив я в Господа, одного буду шукати: *
щоби в усі дні мого життя †
я перебував у Господньому домі,
бачив насолоду Господню *
і оглядав Його святиню.
Почуй, Господи, мій голос, коли я буду взивати, *
помилуй мене і відізвись до мене.
Я, Господи, шукатиму Твого обличчя! *
Не відверни від мене свого обличчя!
Я ж маю надію побачити блага Господні *
у живих країні.
З нетерпінням чекай на Господа, будь мужнім, *
нехай зміцняється Твоє серце — Господа очікуй!
Друге читання
1 Кор 15, 20-24а. 25-28
Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Христос встав з мертвих, — первісток з тих, що поснули. Оскільки смерть через людину, — то через людину й воскресіння мертвих. Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть. Кожний у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, які Христові, — під час Його приходу, а потім — кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві.
Бо Йому належить царювати, доки не покладе всіх своїх ворогів собі під ноги. Останній ворог, який буде знищений, — це смерть, бо все підкорив Йому під ноги.
Коли ж каже, що все вже підкорене, то ясно, що це за винятком Того, хто підкорив Йому все.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Одкр 1, 5а. 6б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ісус Христос — Первородний з мертвих,
Йому слава і влада навіки.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 23, 44-46. 50. 52-53; 24,1-6а
† Читання святого Євангелія від Луки.
Було вже близько шостої години, і настала темрява по всій землі – до дев’ятої години; померкло сонце, а завіса храму роздерлася посередині.
Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: «Отче, у Твої руки передаю свій дух!» Сказавши це, Він віддав духа.
Один чоловік, на ім’я Йосиф, з юдейського міста Ариматеї, який був радником, муж добрий і праведний, прийшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса; і знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав.
Першого дня тижня дуже рано жінки прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували. І знайшли, що камінь відвалений від гробниці, а ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
І сталося, як були вони через це розгублені, що ось два мужі стали біля них у блискучому одязі.
Коли ж вони, налякані, посхиляли обличчя до землі, ті сказали їм: «Чому ви шукаєте живого між мертвими? Немає Його тут, бо Він воскрес!»
Слово Господнє
Друга Меса
Перше читання
Дан 12, 1-3
Читання з Книги пророка Даниїла.
Тими днями я, Даниїл, почув таке слово Господнє:
«Того часу устане Михаїл, князь великий, який стоїть на варті синів твого народу. Той час буде часом скрути, якої не бувало відтоді, як постали люди, аж до сих пір.
Але того часу твій народ буде спасенний, всі, які будуть знайдені записаними у книзі. І багато з тих, що сплять у поросі земному, прокинуться; одні на життя вічне, другі на вічний сором та на ганьбу.
Розумні сяятимуть небесним сяйвом, — і ті, хто наверне багатьох до справедливості, неначе зорі, повіки, назавжди».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 42 (41), 2-3. 5; 43 (42), 3. 4. 5 (П.: Пс 42 (41) 3а)
Бога живого душа моя прагне.
Як олень прагне до джерел потоків водних, *
так душа моя прагне до Тебе, Боже.
Прагне душа моя до Бога, Бога живого. *
Коли прийду і з’явлюся перед обличчям Бога?
Згадую про це я і виливаю перед собою свою душу, *
коли ходив я з юрбою, вів їх до Божого дому –
з голосом радості і прослави *
святкового гурту.
Пошли своє світло *
і свою правду.
Вони мене ведуть і допровадять *
до Твоєї святої гори і в Твої оселі.
І я прийду до Божого жертовника, *
до Бога, радості мого ликування.
Прославлятиму Тебе на арфі, *
Боже, мій Боже!
Чому, душе моя, сумуєш, *
чому мене тривожиш?
Поклади надію на Бога, адже я Його буду прославляти, *
спасіння мого обличчя і мого Бога.
Друге читання
Рим 6, 3-4. 8-9
Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.
Брати! Чи ви не знаєте, що всі ми, які хрестилися в Христа Ісуса, хрестилися в Його смерть? Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос був воскрешений із мертвих славою Отця, так і ми почали би ходити в оновленні життя.
Якщо ми померли з Христом, то віримо, що й будемо жити з Ним; знаючи, що Христос, вставши з мертвих, більше не вмирає — смерть над Ним більше не панує.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Йн 3, 16
Алілуя, алілуя, алілуя.
Аж так Бог полюбив світ,
що дав свого Єдинородного Сина,
щоб кожний, хто вірить у Нього,
не загинув, але мав життя вічне.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Йн 11, 32-45
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу, коли Марія, сестра Лазаря, прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала Йому до ніг і промовила: «Господи, якби Ти був тут, мій брат не помер би!»
Тож Ісус, як побачив, що вона плаче, та юдеї, які прийшли з нею, також плачуть, збурився духом і розхвилювався та запитав: «Де ви його поклали?» Йому кажуть: «Господи, іди та подивися!»
Ісус заплакав. А юдеї загомоніли: «От як Він любив його!»
Деякі з них сказали: «Хіба не міг Той, хто відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер?»
Ісус же, знову збурившись, підходить до гробниці. Це була печера, і поверх неї був покладений камінь.
Каже Ісус: «Заберіть камінь!»
Марта, сестра померлого, Йому говорить: «Господи, смердить уже: є тут чотири дні!»
Ісус їй відповів: «Хіба не сказав Я тобі, що якщо повіриш, — побачиш Божу славу?»
Забрали, отже, камінь.
Ісус же звів очі вгору й промовив: «Отче, дякую Тобі, що Ти вислухав Мене. Я знав, що Ти завжди Мене вислуховуєш, але задля натовпу, який стоїть довкола, Я сказав, — аби повірили, що Ти Мене послав!»
І промовивши це, Він вигукнув гучним голосом: «Лазарю, вийди назовні!»
ІІ вийшов померлий, зв’язаний по руках і ногах погребальними полотнищами, а його обличчя було обв’язане хусткою. Каже їм Ісус: «Розв’яжіть його й пустіть його ходити».
Тоді багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього.
Слово Господнє.
Третя Меса
Перше читання
Мудр 3, 1-6. 9
Читання з Книги Мудрості.
Душі праведних у руці Божій,
і не торкнеться їх мýка смерті.
Очам безумних видалось, що вони вмерли,
і їхній перехід вважали за нещастя,
а відхід їх від нас — за згубу,
вони однак — у мирі.
Бо хоч, в очах людських, зазнали покарання,
надія їх повна безсмертям;
вони, трохи вишколені, великих благодійств зазнають,
бо Бог їх досвідчив і знайшов їх достойними себе.
Він випробував їх, як золото в горнилі,
і прийняв їх, як жертву всепалення.
Ті, хто поклався на Нього, зрозуміють правду,
і вірні в любові перебуватимуть при Ньому,
бо ласка й милосердя — для вибранців Його.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 103(102), 8 і 10, 13-14, 15-16, 17-18а (Р.: пор. Пс 37, 39а)
Праведним серцем Бог дає спасіння.
Господь щедрий і милосердний, *
довготерпеливий і багатомилостивий.
Він не вчинив нам згідно з нашими гріхами, *
не відплатив нам за нашим беззаконням.
Як милує синів батько, *
так Господь милосердиться над тими, хто Його боїться.
Адже Йому відомо, з чого ми зліплені, — *
Він пам’ятає, що ми — порох!
Людина — її дні, як трава; *
вона зацвітає, наче польова квітка,
однак пронесеться вітер над нею — і її не стане,*
і місця її вже не впізнати.
А Господня милість від віку й до віку *
на тих, хто Його боїться,
і праведність Його на синах синів, *
які Його завіт зберігають.
Друге читання
2 Кор 4, 14 – 5, 1
Читання з Другого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Ми знаємо, що Той, хто воскресив Господа Ісуса, і нас воскресить з Ісусом та поставить разом з вами. Адже все — для вас, щоби благодать, примножена багатьма, щедро принесла подяку для Божої слави.
Тому ми не втрачаємо відваги. Хоч наша зовнішня людина зітліває, проте наша внутрішня людина оновлюється день у день. Адже наше тимчасове легке терпіння готує нам понад міру вічну славу, оскільки ми не дивимося на видиме, а на те, що невидиме, бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне. Адже ми знаємо, що коли наш земний дім тіла буде зруйнований, то маємо будівлю від Бога: дім нерукотворний, вічний, на небесах.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Пор. Йн 6, 40
Алілуя, алілуя, алілуя.
Так є воля Отця Мого,
щоб кожний, хто вірить у Сина, мав життя вічне,
і Я воскрешу його останнього дня, —
Господь говорить.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Йн 14, 1-6
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Хай не тривожиться ваше серце: віруєте в Бога і в Мене вірте. В домі Мого Отця багато осель. Якби так не було, то чи сказав
би вам, що йду приготувати вам місце? І якщо піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до себе, щоби де Я, там і ви були. А куди Я йду, ви дорогу знаєте»
Каже Йому Тома: «Господи, ми не знаємо, куди Ти йдеш. Тож як можемо знати дорогу?»
Ісус говорить йому: «Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця інакше, як через Мене».
Слово Господнє.
