Літургія на 17 квітня, п’ятниця

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Діян 5, 34-42
Читання з Діянь Апостолів.
Тими днями один фарисей у синедріоні на ім’я Гамалиїл, – законовчитель, шанований усім народом, – вставши, наказав, щоб апостолів вивели на короткий час, а їм сказав: «Мужі ізраїльські, поміркуйте між собою щодо цих людей, що ото хочете з ними зробити. Ось бо недавно об’явився Тевда, кажучи, що він є кимось, – до нього пристало щось із чотириста людей. Він був убитий, і всі, котрі повірили йому, розсіялися і зійшли на ніщо. Після нього під час перепису об’явився Юда галілеянин, потягнувши за собою народ. І він також загинув, а всі, хто слухався його, – розпорошилися. І нині кажу вам: відступіться від цих людей і залишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, – то загине; якщо ж від Бога, то ви не зможете зруйнувати її, – щоби часом не стати вам богоборцями!» Тож вони послухали його і, коли покликали апостолів, висікши їх, пригрозили не говорити в Ім’я Ісуса й відпустили. А вони вийшли із синедріону, радіючи, що за Ім’я Ісуса удостоїлися витерпіти зневагу. І щодня в храмі й по домах вони не переставали навчати й благовістити Христа – Ісуса.     Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 27, 1. 4. 13-14
Рефрен: Прагну одного: жити в Божім домі.
1.Господь – моє світло і моє спасіння. *
Кого мені боятись?
Господь – мого життя твердиня. *
Кого мені жахатись?
2.Одного просив я в Господа, одного буду шукати: *
щоби в усі дні мого життя †
я перебував у Господньому домі,
бачив насолоду Господню *
і оглядав Його святиню.
3.Я ж маю надію побачити блага Господні *
у живих країні.
З нетерпінням чекай на Господа, будь мужнім, *
нехай зміцняється Твоє серце – Господа очікуй!
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Мт 4, 4б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Не самим хлібом житиме людина,
але кожним словом, що виходить з уст Божих.
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 6, 1-15
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус пішов на другий бік Галілейського, тобто Тиверіадського моря. І за Ним слідував великий натовп, побачивши чудесні знамення, які Він здійснював над хворими. Ісус же вийшов на гору й сидів там зі своїми учнями. А була близько Пасха – юдейське свято. Тоді  Ісус, піднявши очі і побачивши, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: «Звідки це купити нам хліба, щоб поїли оці?» Він говорив це, випробовуючи його, бо сам знав, що мав робити. Відповів йому Филип: «На дві сті динаріїв буде їм недостатньо хліба, щоб кожний хоч трохи одержав!» Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра: «Тут є хлопчина, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?» Промовив Ісус: «Розсаді ть людей!» А було в тому місці багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять. А Ісус узяв хліби і, промовивши подяку, роздав тим, які  посідали; також і рибу, скільки бажали. Коли ж наситилися, Він каже своїм учням: «Збері ть шматки, що залишились, щоб нічого не пропало». Тож зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли. Тоді  люди, побачивши чудесне знамення, яке Ісус вчинив, говорили, що насправді Він – Пророк, який має прийти у світ. А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти і схопити Його, щоб зробити царем, віддалився знову сам на гору.     Слово Господнє.