Слухаючи послання Богородиці, бачимо, як людське серце тяжко змінюється і відкривається на Божу благодать. Богородиця як Мама бачить своїми материнськими очима і серцем духовний стан людии і світу. Вона знає діагноз, але і ліки від людської духовної недуги.
Людина зробила великі кроки у цивілізаційному і технічному плані, але в духовному ніби мало поступила наперед. Так само в час, коли Ісус у тілі ходив по цій землі, шукали від Нього знаки, аби могли Йому повірити. Були сліпі, щоб розпізнати у Його особі Божий прихід до них. Ісус промовляє тверді слова, коли не в стані зворушити черству людину, сповнену самолюбства, пихатого серця.
У Євангелії від Матея читаємо: «Тоді деякі з книжників та фарисеїв озвались до Нього: «Учителю, ми хочемо побачити якийсь знак від Тебе». А Він у відповідь сказав їм: «Лукаве поріддя і перелюбне вимагає знаку, та знаку не буде йому дано, як тільки знак пророка Йони» (Мт 12, 38-39). Ісус добре знає, що є в людському серці і з яким внутрішнім настроєм та упередженням приступають до Нього фарисеї. Отож, Ісус може виглядати для нас досить різким у словах. Але твердістю мови бажає стряхнути і розворушити.
Бог залишив нам багато знаків Своєї присутності. «Бог бо так полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним» (Ів 3, 16). Дарував нам таїнства Своєї любові і близькості. Заснував Церкву, щоб вона стала знаком Його присутності на цій землі. Хрест Ісуса нам говорить, наскільки нас Бог полюбив. Бог в Ісусі схилився до ніг людини, щоб її підняти. Бог не перестає говорити, заохочувати і чекати людину, щоб до Нього повернулась. У наш час Він це чинить через Матір Свого Сина Ісуса. Тривалість Богородичних об’явлень говорить нам про Божу терпеливість і любов.
А зараз настала черга людини прийти до Бога у поставі віри і смирення. Бог безсилий перед гордим і закритим серцем. Святий Яків нас вчить: «Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать» (Як 4, 6).
Дорогі діти! якими благодатями живете в цей час.
Нам потрібні не лише тілесні, але ще більше духовні очі, якими зможемо бачити і розпізнати благодаті, які Бог нам дарує в цей час. Тому Богородиця спонукає нас до сильного і єдиного засобу, завдяки якому наші духовні очі отримають зір, а це є молитва. Без молитви на нас сповниться пророцтво Ісаї, яке нам Ісус дає за приклад: «На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, – бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, – щоб Я зцілив їх» (Мт 13, 14-15).
Біля Бога, у небесній славі маємо Матір, сильну заступницю і посередницю. Вона не відступилася від нас. Це її материнська роль, яку здійснює до кінця світу. Навіть після успіння не покинула цю спасительну роль, але продовжує збирати благодаті вічного спасіння як наша посередниця. В об’явленні Богородиці відчуваємо її турботу про нас, про наші потреби і біди. Вона стає між своїм Богом і нами у наших земних терпіннях і потребах, аби спільно з ангелами і святими заступатися за нас. Вона є між Богом і нами як Матір, яка має право ставити всі наші потреби перед своїм Сином.
Послухаймо нашу Небесну Матір, повернімося до Бога і молитви, аби вона своїм заступництвом перед Всевишнім могла нам допомогти.
Молитва
Діво Маріє, ти, яка була покірною і великодушною «слугинею Господньою», даруй нам таку ж готовність для служіння Богові і спасінню світу. У твоєму материнському серці мають місце всі людські серця і всі наші потреби. Поглянь, Діво Маріє, на всі небезпеки і труднощі, які загрожують людським життям. Поглянь і заступися за всіх тих людей, у серцях яких зароджується війна і ненависть. Нехай мир, який є у твоєму материнському серці, переможе весь неспокій, ненависть і війну, які є диявольським ділом. Заступайся за всіх тих, життю яких загрожує війна. Нехай настане Христовий мир і повнота життя. Амінь.
