Слова цього послання Богородиці звучать нам знайомo – за всі ці роки Вона стільки разів зверталася до нас із ними. Ми бачимо, як наполегливо і настійливо повторює Вона заклик до молитви. Цим Вона бажає сказати, що не існує іншого шляху і засобу, яким можемо наблизитися до Бога. Молитва — це перебування людини з Богом, вона відкриває людину для Божої реальності. Молитва — це основоположна, споконвічна практика вірянина. Вірянином стають не через роздуми про Бога, а через шлях до Нього, коли вирішуєш бути з Ним. У молитві людина входить у Бога, а Бог — у людину. Це усвідомлене і вільне взаємопроникнення. Як Творець і Викупитель Бог присутній всюди, але в якийсь спосіб Його немає там, куди не допускає Його людська свобода. У молитві людина як вільна істота стає викупленцем, бо дозволяє Богові здійснювати в собі Його дії. Молитва — це діалог із Богом, з'єднання з Ним. Необхідно постійно вчитися молитися. Як і саме життя, молитва невичерпна і невимовна. Молитві ніколи не можемо навчитися в достатній мірі. Можна справедливо сказати, що не той добре молиться, хто молиться завжди однаково, але той, хто, молячись, іде вперед, а це значить, що більше наближається до Бога. Ознака того, що вдосконалюємось у вірі, — це поступ у молитві, завжди нове збагачення молитви. Бог невимовний, і тому невичерпні й способи наближення до Нього.
Буде справедливо сказати: скажи мені, як ти молишся, і я скажу тобі, який ти вірянин. Правильно також і зворотне: як ти віриш, так і молишся. Молитва і віра ідуть разом. Існують різного роду визначення молитви, але жодне з них не здатне охопити цю таємницю. Молитва — це життєва потреба людини.
Ісус молився, закликав до молитви і вчив молитися Своїх учнів. Його невпинну молитву відзначають Євангелія: «Та він відходив у місця самітні й молився» (Лк 5:16). Він молиться і пізно ввечері, і рано-вранці. Справжньою ціллю молитви має бути Царство Небесне. Коли ми шукаємо цього, то набуваємо і все інше. Також необхідно всім пробачити і з усіма примиритися, якщо ми хочемо, щоб наша молитва досягала Бога. Молитися потрібно смиренно, щиро, виходячи з істинного стану своєї душі, не роблячись великим перед Богом і не роблячи Бога своїм боржником через добрі діла, які ми вчинили, оскільки все це ми прийняли від Нього. Крім того, молитися треба наполегливо і постійно. А для витривалої молитви необхідна віра. Молитва настільки вкорінена в серці Ісуса, що Він невпинно і сердечно просить апостолів молитися, упевнено обіцяючи, що молитви будуть почуті, тож здається, що молитва була найважливішим із того, що Він заповідав.
Богородиця обіцяє нам, що тільки з допомогою молитви ми зможемо зрозуміти Її любов, яка сильніша від зла
Ісус наголошував Своїм апостолам те, що молитвою можна подолати зло і спокуси: «Моліться, щоб не впасти у спокусу». Заклик Ісуса до молитви, що захищає від спокус, це основа Його молитви. У Гефсиманії Ісус молиться, учні ж Його не в змозі в молитві приєднатися до Нього.
Спокуси, про які попереджає Ісус, можуть бути різного роду. Це може бути спокуса уникнути відповідальності. Це страх вступити в ситуацію і почати щось, але потім відступити або відсторонитися. Це страх поглянути в обличчя дійсності, яка вимагає зайняти особисту позицію, а тому краще відверну голову або закрию очі. Це спокуса страху зіткнутися з проблемами в житті своєї сім’ї, спільноти чи суспільства. Це спокуса уникнути реальності. Це спокуса страху, який заважає жертвувати себе, посвятитися і віддатися.
Відгукніться на материнські заклики Богородиці, щоб пережити радість і повноту життя, до яких Вона нас кличе.
Молитва
Пресвята Діво Маріє, просимо Тебе, навчи нас молитися так, як молилися Ти. Разом з апостолами Ти була стійкою і постійною в очікуванні обіцяного Ісусом Духа Святого. Випроси нам дар стійкості для того, щоб ми витримали у спокусах. Молися з нами і за нас, щоб Господь зміцнив Своєю благодаттю нашу волю і ми змогли вибрати те, що є добро. Ти сповнена благодаті, повна Бога. Дякуємо Тобі за те, що не перестаєш говорити, закликати і Своєю близькістю пробуджувати всі заснулі серця. Дякуємо Тобі, Маріє, за Твою витривалість із нами навіть тоді, коли ми віддаляємося від Бога і блудимо. Дякуємо Тобі, що Ти не перестаєш нас кликати на шлях спасіння і життя. Амінь.
о. Любо Куртович
Взято з газети "Світло Марії"
