ПОСЛАННЯ ПАПИ ЛЕВА XIVучасникам 36-го Фестивалю Молоді
Меджуґор’є, 4-8 серпня 2025 р.
Дорога молоде,
з радістю звертаюся до вас із посланням з нагоди 36-го Фестивалю Молоді, який, як і щороку, збирає вас у Меджуґор’ї. Ви приїхали з багатьох країн світу: сердечно вітаю усіх вас вітанням Воскреслого Господа: «Мир вам!»
Цими днями ви розмірковуєте над девізом, обраним для цього Фестивалю: «Підемо в дім Господній!» (Пс 122,1). Цей вірш говорить нам про дорогу та прагнення, які провадять нас до Бога, до місця Його перебування, де ми можемо відчути себе по-справжньому вдома, тому що там на нас чекає Його любов. Але як нам прямувати до дому Господнього не збиваючись з дороги? Ісус говорить: «Я дорога» (Йо 14,6): Він Сам супроводжує, спрямовує і укріплює нас на нашій дорозі. Його Дух відкриває нам очі і показує те, чого б ми самі не змогли осягнути.
Дорогою життя ми ніколи не йдемо одні. Наша дорога завжди переплітається з чиєюсь: ми створені для зустрічі один з одним, спільної мандрівки та набуття спільної мети. Саме тому хочу поділитися з вами думкою святого Августина, який говорить про дім Господній не як про далеку мету, а сповіщає радість спільної дороги, подібного дорозі людей в паломництві: «Ходімо, ходімо! Так говорять вони одне одному, і, запалюючи полум’я одне від одного, утворюють єдине полум’я. І це єдине полум’я, народжене тим, хто говорить, передає полум’я іншому, котрим той горить» (св. Августин Аврелій, «Коментар на Псалми», Patristica Latina 37, с. 1619). Який дивовижний образ! Ніхто не йде самотужки: ми підбадьорюємо один одного, допомагаємо один одному. Полум’я наших сердець з’єднується і стає одним великим полум’ям, що освітлює дорогу. Ви, дорога молоде, не самотні паломники. Цю дорогу до Господа здійснюємо разом. Це краса віри, яку проживаємо в Церкві.
У наших щоденних зустрічах ми разом крокуємо до дому Господнього. У цьому сенсі, дорогі друзі, ви добре знаєте, що ми живемо у світі, що дедалі більше цифровізується, де штучний інтелект і технології пропонують нам незліченні можливості. Пам’ятайте: жоден алгоритм не може замінити обіймів, погляду, справжньої зустрічі, чи то з Богом, чи з нашими друзями та родиною. Згадайте Марію: вона також здійснила складну подорож, щоб зустрітися зі своєю родичкою Єлизаветою. Це було нелегко, але їй це вдалося, і ця зустріч принесла радість: Іван Хреститель зрадів в утробі своєї матері, розпізнаючи живу присутність Господа в утробі Діви Марії. Тому, наслідуючи приклад Марії, я закликаю вас шукати справжніх зустрічей. Радійте разом і не бійтеся плакати з тими, хто плаче, як каже нам святий Павло: «Радійте з тими, хто радіє; плачте з тими, хто плаче» (Рим 12,15).
Ви приїхали до Меджуґор’я з різних країн, і, можливо, вам здається, що мова чи культура є бар’єром: будьте мужні. Є мова, сильніша за будь-які перешкоди, – це мова віри, що живиться Божою любовʼю. Ви є членами Його Тіла, яке є Церквою: зустрічайтеся, пізнавайте один одного, діліться досвідом. Тільки так, йдучи разом, підтримуючи один одного, освітлюючи один одному шлях, ми досягнемо Господнього дому. Яка радість знати, що нас очікують в домі Отця, що ми огорнені Його любов’ю, знати, що ми повинні йти не одні, а разом!
Якщо хтось із вас під час цього паломництва життя відчує особливий заклик до богопосвяченого життя чи священства, закликаю вас не побоятись відгукнутися. Цей заклик, який ви відчуєте в своєму нутрі, походить від Бога; Він звертається до наших сердець. Прислухайтеся до нього з довірою: слово Господнє, воістину, робить нас не тільки по-справжньому вільними та щасливими, але й по-справжньому реалізує нас як людей і як християн.
Дорога молоде, доручаючи кожного з вас Пресвятій Діві Марії, Матері Христа та нашій Матері, я супроводжую вас своєю молитвою. Нехай Пресвята Діва підтримує і провадить вас на життєвій дорозі, щоб ви стали посланцями миру та надії.
Усім вам уділяю від серця своє Апостольське Благословення.
Кастель-Ґандольфо, 9 липня 2025 р.Б.
