Вперше Данко Кустура зі Спліту відвідав Меджугор’є одразу ж після того, як почались об’явлення і з того часу, він продовжував туди приїжджати принаймі двічі у рік.Все своє життя, він жив як християнин, але завдяки об’явленням Богородиці у Меджугор’є його віра лише зміцнилася.
Данко регулярно перечитує католицькі газети і незважаючи на свою скромну пенсію, дарує своїм друзям та родичам щорічну підписку на "Гласнік міра” Він розповів, що звістка про Меджугор’є блискавично облетіла світ, і він вирішив вперше туди приїхати 10-го квітня 1983-го року.
"Я був просто вражений, коли побачив великі групи людей, які приїжджали автобусами, машинами, йшли пішки до цього маленького скромного містечка у Герцеговині .
Навіть не дивлячись на те, що воно було просто переповнене прочанами, зберігався порядок і спокій, який за інших обставин людям важко забезпечити.
Це було саме тим, , що можна назвати великим Господнім звершенням!
Впродовж всього дня, паломники голосно молилися у групах на території довкола церкви, і абсолютно ніхто нікому не заважав та не соромився голосно молитися.
Себе там насправді всі відчували себе немов би в раю – земному раю!
Церква завжди була переповнена і ми співали всі разом, з радісними та піднесеними серцями. А гімн до Богородиці в Меджугор’є , ми завжди співали по-особливому, однією неподільною душею !».
Також Данко розповів , що піднімався на Гору об’явлень та на гору, де знаходиться Хрест, босоніж, але його ніколи не турбувало ані гостре каміння під ногами, ані колючі рослини. «Це було так, неначе я завжди ходив по м’якому, бавовняному килимі, аж ніяк не по крутих скелях Герцеговини. Кульмінаційним моментом була Св.Месса і молитва за зцілення, яку читав ще покійний О.Славко Барбаріч. З цього місця просто не можливо було не повернутися іншою людиною. Тільки тут, серце могло наповнитись такою великою любов’ю, радістю і миром.»
