з Послання Папи
Франциска на Великий Піст 2016
Марія є Ікона євангелізуючої Церкви, тому що Сама просякнута Євангелієм
Після прийняття від Архангела Гавриїла Доброї Новини, Марія у Магніфікаті пророчо прославляє милосердя, в якому Бог Її обрав. Тим самим заручена з Йосифом Діва з Назарету стала досконалою Іконою Церкви, яка євангелізує, тому що Сама постійно є євангелізована Святим Духом…
Завіт Бога до людей: історія милосердя
Таємниця Божого милосердя проявляється в історії Завіту між Богом та Ізраїлем. Адже Бог завжди багатий милосердям, за будь-яких обставин готовий оточити Свій народ ніжністю і співчуттям, особливо в найбільш драматичні моменти…
Ця драма любові досягла своєї вершини у Сині, Який став людиною. На Нього Бог вилив Своє безмежне милосердя, чинячи з Нього "втілене милосердя" (див. Misericordiae Vultus, 8).
В розп'ятому Ісусі Бог хоче достукатися до грішника, який відійшов дуже далеко, саме туди, де загубився і від Нього віддалився.
Вчинки милосердя
Боже милосердя преображає серце людини і дозволяє бути свідченням вірної любові, роблячи її здатною до милосердя. Цим чудом, що постійно відновлюється, є той факт, що Боже милосердя може освітити життя кожного з нас, спонукаючи до любові до ближнього і того, що традиція Церкви називає вчинками милосердя щодо душі та тіла.
…наша віра має виражатися у конкретних, повсякденних діяннях, які повинні допомагати нашому ближньому в потребах його душі і тіла, і за якими ми будемо суджені: годування, відвідини, розрада, повчання. Тому я бажав, «щоб християни задумалися під час Ювілею над вчинками милосердя щодо душі та тіла. Це буде спосіб пробудити наше сумління, яке часто спить перед драмою бідності, і увійти глибше у серце Євангелія, де убогі є привілейованими через Божественне милосердя" (Misericordiae Vultus, 15).
Лазар… є фігурою Христа, який просить у бідних, про наше навернення. Лазар є можливістю навернення, яку Христос нам дає, і яку, можливо, ми не бачимо.
Таким чином для всіх Великий піст цього Ювілейного Року є сприятливим моментом, щоб, нарешті, мати можливість вийти з відчуженості через слухання Божого Слова і вчинки милосердя. Через вчинки по відношенню до тіла – ми торкаємося Тіла Христа у братах і сестрах, які потребують того, щоб їх нагодували, одягнули, прийняли в будинок і відвідали, а через духовні – дали раду, навчили, втішили, розрадили, простили, напоумили і молилися; торкаємося безпосередньо нашої гріховності.
Через ці вчинки щодо тіла і душі ми не повинні ніколи бути відділені одні від одних. Бо саме тоді, коли торкаються убогого Тіла розп'ятого Христа, грішник може отримати в дар усвідомлення того, що і він сам є бідним жебраком. На цій дорозі також "горді", "володарі", "багаті", про яких говорить Магніфікат, мають можливість усвідомлення, що і вони незаслужено люблені розіп'ятим Христом, Який і для них помер і воскрес. Тільки в цій любові є відповідь на спрагу щастя і безмежної любові, які людина в ілюзіях прагне осягнути, сподіваючись, що знайде їх через культ знань, багатства і влади.
Не марнуйте часу Великого посту, який сприяє наверненню! Просіть про це через материнське заступництво Діви Марії, Яка, як перша, перед Великим Божим милосердям, яким Бог Її обдарував, упокорилася (пор. Лк 1, 48), кажучи, що є смиренною рабою Господньою (пор. Лк 1, 38).
FRANCISCUS,
Джерело: Католицький Медіа-Центр, catholicnews.org.ua
…Послання Папи Франциска до молоді на початок Великого Посту
Святіший Отець, вступаючи в період посту, звертається до молоді. У короткому біблійному роздумі Папа Франциск відштовхується від читання з Євангелія від Матея (Мт. 6: 1-6,16-18), де Ісус попереджає, щоб ми «не трубили перед собою», коли даємо милостиню, але щоб наша милостиня була таємна:
«Боже слово, – зауважив Святіший Отець, – дає нам вірний орієнтир для того, як добре пережити Чотиридесятницю. Коли ми робимо щось доброго, то, іноді, з’являється спокуса отримати похвалу, мати з цього винагороду, якою є людська слава. Але мова йде про фальшиву винагороду, тому що вона зорієнтована не те, що інші думають про нас. Ісус же каже чинити добро тому, що воно добре. Закликає нас завжди відчувати погляд Небесного Отця та жити у стосунках з Ним, а не посилаючись на судження інших. Жити в присутності Отця – це радість, набагато глибша від світської слави».
«Жити у присутності Небесного Отця – це набагато глибша радість, ніж світська слава. Нехай нашою позицією в цьому пості буде укрите життя, де наш Отець бачить, любить і чекає нас. Звичайно, важливі й зовнішні речі, але ми повинні завжди жити і приймати рішення в Божій присутності- В молитві, відреченнях та братній любові робімо все, що можемо, смиренні перед Богом. Тоді будемо гідними винагороди Бога Отця».
Джерело: Радіо Ватикан, catholic.news.org.ua
