Мучч. Минодори, Митродори й Німфодори
Апостол
Гал. 2, 6-10.
6. Щождо тих, які вважалися за знатних, – якими вони тоді були, мені байдуже; Бог не дивиться на обличчя людини, – мені ті знатні нічого не добавили. 7. Навпаки, побачивши, що проповідь Євангелії для необрізаних повірена мені, як Петрові для обрізаних, – 8. бо той, хто допомагав Петрові в апостольстві між обрізаними, допомагав і і мені між поганами, – 9. і визнавши дану мені благодать, Яків, Кифа та Йоан, що вважалися стовпами, на знак єдности дали мені й Варнаві правиці, щоб ми йшли до поган, вони ж до обрізаних; 10. тільки щоб ми про вбогих пам'ятали, що я власне і намагався робити.
Євангеліє
Мр. 5,22-24, 35-6,1.
22. Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім'я, а побачивши його, упав йому до ніг 23. і благав його вельми, кажучи: "Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила." 24. Тож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього. 35. Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: "Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?" 36. Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: "Не бійся! Тільки віруй." 37. І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова. 38. Приходять вони до старшини синагоги в хату, – бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми. 39. Увійшов же й каже: "Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!" 40. І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало. 41. Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: "Таліта кум" – що значить у перекладі: "Дівчино, кажу тобі, встань!" 42. І притьмом устало дівча й почало ходити, – років же дванадцять мало, – і нараз охоплені були всі дивом-дивенним. 43. Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, – і наказав дати їй їсти. 1. І вийшовши звідти, прибув у свою батьківщину, а слідом за ним пішли й його учні.
