Вмуч. Маріни
Апостол
Рим. 9, 1-5.
1. Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі. 2. Смуток мені великий і безнастанний біль у моїм серці. 3. Бо я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом; 4. вони – ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці; 5. їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім – Бог, благословенний повіки. Амінь.
Євангеліє
Мт. 9, 18-26.
18. Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: "Дочка моя тількищо померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе.” 19 Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні його. 20. І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі. 21. Казала бо сама до себе: "Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю.” 22. Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: "Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе.” І видужала жінка від тієї ж години. 23. А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану, 24. сказав: "Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить.” І насміхалися з нього. 25. Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало. 26. Чутка про це розійшлась по всій тій країні.
