Св. Йосифа, обручника Діви Марії (урочистість)
Перше читання
Читання з Другої Книги Самуїла. 7, 4-5а,12-14а,16
Господь промовив до Натана такими словами: «Іди й скажи рабові моєму Давидові: так Господь говорить: „Як сповняться твої дні й ти спочинеш з твоїми батьками, я поставлю по тобі твоє потомство, що вийде з твого лона, й утверджу його царство. Він збудує дім імені моєму, і я скріппю його царський престіл навіки. Я буду його батьком, а він буде Мені сином.
Твій дім і твоє царство передо Мною повіки існуватиме, і престол твій закріпиться повіки"».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 89 (88); 2-5, 28, 29
Його нащадки будуть жити вічно.
Про ласки Господні співатиму повіки, *
і по всі роди звіщатиму устами Твою вірність.
Я мовив: «Ласка збудована повіки. *
На небі утвердив Ти Твою вірність».
«Я заключив союз із моїм вибранцем; *
поклявсь Давидові, слузі моєму:
Повіки утверджу твого потомка *
і по всі роди твій престол збудую».
Він буде Мене взивати: «Ти мій Батько, *
мій Бог, скеля спасіння мого».
Повіки берегтиму йому мою милість *
і з ним союз мій буде непохитний.
Друге читання
Рим 4,13,16-18,22
Читання з Послання святого Павла Апостола до римлян
Брати: Бож не через закон була дана обітниця, зроблена Авраамові чи його потомству, що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри.
Тому, отже, обітниця від віри, щоб була вона дарова і забезпечена всім нащадкам, не тільки тим, що з закону, але й тим, що з віри Авраама, який є батько нам усім, як написано: «Я настановив тебе батьком багатьох народів, – перед тим, в кого він увірував, – перед Богом, що оживляє мертвих і кличе те, чого немає, наче б воно існувало».
Він, проти надії надіявшись, повірив, що стане батьком багатьох народів, згідно з тим, як було сказано: «Таке буде твоє потомство!»
Тому і пораховано йому це за оправдання.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Слава Тобі, Царю віків.
Щасливі ті, котрі живую в Твоєму домі, Господи,
будуть Тебе прославляти навіки.
Слава Тобі, Царю віків.
Євангеліє
Мт 1,16,18-21,24а
Слова Євангелія від святого Матея
Яков був батьком Йосифа, чоловіка Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос.
Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа.
Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити.
І от, коли він це задумав, ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх».
Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній.
Cлово Господнє
Або:
Лк 2,41-51а
Слова Євангелія від святого Луки
Батьки Ісуса ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. І як Йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.
Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.
Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: «Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали».
Він же відповів їм: «Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?» Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.
І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний.
Cлово Господнє
