Римо-католицький календар
Вівторок ХIII звичайного тижня, рік І
Перше читання
Бут 19, 15-29
Читання з Книги Буття
Ангели заходилися квапити Лота, кажучи: «Вставай, бери свою жінку та обох дочок, що тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на місто кара». Але він зволікав. Тоді мужі взяли за руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь пощадив його; та й вивели його й полишили за містом.
А як вивели їх поза місто, один сказав: «Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув».
А Лот: «Ні-бо, Господи! Оце Твій слуга знайшов у Твоїх очах ласку й велика Твоя милість, як учинив Ти зо мною, вирятувавши моє життя; та я не можу втекти в гори без того, щоб не скоїлось мені лихо й щоб мені не вмерти. Ось близько он те місто: туди можна б утекти — та й маленьке воно! Дозволь мені туди врятуватись; чи ж воно не досить маленьке, – щоб жити далі?»
І відповів йому: «Гаразд, зроблю тобі й цю милість, не буду руйнувати міста, про яке говориш. Поспішай і втікай туди, бо Я не можу нічого зробити, поки ти туди не ввійдеш». Тому й названо це місто Цоар. Сонце сходило на землю, як Лот увійшов у Цоар.
Тоді Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню Господнього з неба, і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі. Жінка ж Лота озирнулась позад себе — і стала соляним стовпом.
Авраам же, вставши вранці, пішов на місце, де стояв був перед Господом, і глянув у бік Содому та Гомори й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче киптява з печі.
І сталось, коли Бог руйнував міста округи, згадав Він про Авраама й вислав Лота споміж згарищ, як руйнував ті міста, що в них жив Лот.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 26(25), 2-3. 9-10. 11-12 (П.: пор. 3а)
Господню ласку завжди пам’ятаю
Випробуй мене, Господи, вивідай мене, *
випробуй, немов вогнем, моє нутро й моє серце.
Бо милість Твоя перед очима в мене *
і я ходжу по Твоїй правді.
Не губи з грішниками мою душу *
і моє життя з кровожерами,
руки яких на злочин готові *
і десниця яких повна хабарів.
Я ж у моїй невинності ходжу; *
спаси мене і зглянься на мене.
Нога моя стоїть на рівнім місці, *
благословлятиму я Господа на зборах.
Спів перед Євангелієм
Пс 130(129), 5
Алілуя, алілуя, алілуя.
Покладаю надію на Господа,
надіюсь на Його слово.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 8, 23-27
† Слова Євангелія від святого Матея
Коли Ісус увійшов до човна, слідом за Ним увійшли Його учні.
Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав. Ті кинулись до Нього, збудили й кажуть: «Рятуй, Господи, ми гинемо!»
А Він до них каже: «Чого ви лякливі, маловіри?» Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша.
І здивувались люди та й заговорили між собою: «Хто це такий, що і вітри і море Йому слухняні?»
Слово Господнє
