Римо-католицький календар
Середа ХХVI звичайного тижня, рік І
Перше читання
Неєм 2, 1-8
Читання з Книги Неємія
Я, Неємія, у місяці Ніссані, двадцятого року царя Артаксеркса, був чашником, взяв вино та й подав цареві, намагаючись не бути смутним перед ним. Але цар промовив до мене: "Чого ти сумний на виду? Адже ж ти не хворий. Ніщо інше, як якусь журбу маєш на серці”. Я злякався вельми й сказав цареві: "Нехай цар живе повіки! Як же не бути смутним моєму обличчю, коли місто, де гроби батьків моїх, зруйноване й брами спалені вогнем!” І сказав цар до мене: "Чого ж ти просиш?” "Коли цареві довподоби й коли слуга твій тобі вгодний, пошли мене в Юдею, в місто, де гроби батьків моїх, щоб я відбудував його”. І сказав мені цар із царицею, що сиділа коло нього: "Скільки триватиме твоя подорож, і коли та повернешся?” Тож припало до серця цареві послати мене, і я означив йому час. Далі сказав я цареві: "Коли цареві довподоби, нехай дадуть мені листа до начальників заріччя, щоб вони мене пропустили, доки не дійду до Юдеї, та й лист до Асафа, царського лісничого, щоб дав мені дерева на колоди для брам у твердині, що при храмі, на міські мури та на дім, в якому буду жити”. І дав мені цар, бо добродійна рука мого Бога була надо мною.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 137(136), 1-2. 3. 4-5. 6 (П.: пор. 5)
Єрусалиме, тебе не забуду
Над вавилонськими ріками, *
там ми сиділи й ридали, як згадували Сіон.
На вербах, серед нього, *
повісили ми наші гусла.
Бо там пісень у нас просили ті, *
що в неволю нас забирали,
просили радости у нас тії, що мук нам завдавали: *
"Співайте нам пісень сіонських!”
Як нам пісень Господніх *
на чужій землі співати?
Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, *
нехай забудеться моя десниця!
Нехай прилипне язик мій до піднебіння, *
коли тебе я не згадаю,
коли Єрусалим я не поставлю *
понад найвищу мою радість!
Спів перед Євангелієм
Флп 3, 8-9
Алілуя, алілуя, алілуя
Все втратив і вважаю все за сміття,
аби Христа придбати і опинитися в ньому.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 9, 57-62
† Читання святого Євангелія від Луки
В дорозі, коли вони йшли, один з учнів сказав Ісусові: «Я піду за Тобою, куди тільки Ти підеш». Та Ісус відповів йому: «Лисиці мають нори, а птахи небесні – гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити». До іншого Він промовив: «Іди за мною». А той відповів: «Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька». Та Він сказав йому: «Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство». А інший сказав: «Я піду за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми». Ісус же відповів йому: «Жодний з тих, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства».
