Перше читання
1 Цар 8, 1-7. 9-13
Читання з Першої Книги Царів
Тими днями Соломон скликав до себе в Єрусалим усіх старших Ізраїля, усіх голів над колінами і князів ізраїльських родин, щоб перенести кивот Господнього союзу з Давидгороду, тобто з Сіону. Усі ізраїльські мужі зібрались до Соломона на свято в місяці Етанім, що був сьомий місяць. Як же прибули старші Ізраїля, священики взяли кивот, і понесли кивот Господній і намет зборів з усім святим посудом, що був у наметі. Священики й левіти несли їх. Цар же Соломон і вся ізраїльська громада, що зібралась коло нього перед кивотом, жертвували з ним волів і овець, – стільки, що їм не було ні числа, ні ліку. Священики внесли кивот Господнього завіту на його місце, в Дабір храму, в Святая Святих, під крила херувимів, бо херувими простягали крила над місцем кивота і покривали зверху кивот та його носила. В ковчезі не було нічого, крім двох кам’яних таблиць, які там поклав Мойсей на Хориві, коли уклав був Господь союз із синами Ізраїля по виході їх з Єгипетської землі. Як же священики вийшли з святині, наповнила хмара храм Господній, так що священики через хмару не могли там стояти й служити службу; слава бо Господня сповнила храм Господній. Тоді Соломон промовив: «Господь сказав, що перебуватиме у хмарі. Тим я й спорудив Тобі дім на мешкання, місце, де Ти повіки будеш жити».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 132 (131), 6-7. 9-10
Вируш, о Боже, на місце спочинку
Ось ми це почули в Ефраті, – *
знайшли на полях Яарських.
До Його осель увійдімо, *
до підніжка Його ніг поклонімось.
Твої священики одягнуться в праведність, *
а Твої святі будуть радіти.
Задля Давида, раба Твого, *
не відверни обличчя від помазанця свого.
Спів перед Євангелієм
Пор. Мт 4, 23
Алілуя, алілуя, алілуя
Ісус проповідував Євангеліє Царства
та зцілював всяку хворобу в народі.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 6, 53-56
Читання святого Євангелія від Марка
Того часу Ісус і Його учні прибули до Генісаретської землі й причалили. Коли вони вийшли з човна, люди відразу, впізнавши Його, оббігли всю ту околицю і почали на носилках приносити хворих – скрізь, де б Він не з’явився. І куди б Він не входив: до сіл, міст, хуторів – скрізь на майданах клали недужих і благали Його, щоб хоч до краю Його одягу доторкнутися, а ті, хто торкався до Нього, зцілялися.
Слово Господнє