Дорогі друзі!
Хочу поділитися своїм шляхом пізнання Бога. Я народжений у православній сім'ї, де не дотримувалися церковних правил й обрядів, як і в багатьох радянських сім'ях того часу. Перші знання про Бога мені дала бабуся, після її смерті в мене залишився незначний досвід віри в Бога, який у житті я не використовував. Сім'я моєї дружини, теж православна, дотримувалася церковних правил і обрядів, але це не було визначальним і не проникло в нашу сім'ю.
Коли народилася дочка, то її хрестили в православній церкві. Ми сім'єю періодично відвідували святі місця Росії. Тяга до Бога була, і я шукав Його, але не відчував відгуку в серці.
І тут на допомогу прийшла донька. Спочатку вона ходила в молитовну групу в храм, де знали про Меджуґор'є. У 2023 році донька поїхала до Меджуґор'я, і почало з'являтися більше інформації, яка стосувалася серця. З'явилася молитва Розарію, яка збирала нашу сім’ю на спільну молитву.
Найсильніше я проживав проповіді з Меджуґор'я, які слухав онлайн, знайомство з католицькими священниками, які сприймалися близькими, і в проповідях, у яких знаходив відповіді. Це призвело до того, що у вересні 2024 року я ухвалив рішення про перехід у Католицьку церкву. Я в процесі навчання і це те, що мене надихає і зміцнює.
З Божою поміччю здійснилася моя мрія – приїхати до Меджуґор'я. Тут я відчув особливу благодать миру і спокою, можна багато разів про це почути, але достатньо один раз відчути – і цього ні з чим не сплутаєш.
У цій поїздці мені пощастило познайомитися зі спільнотою «Світло Марії», де я побачив живу віру, доброту і любов до Бога та людей.
Особлива милість – це зустріч із братами капуцинами, з якими мав змогу разом молитися, і найглибші враження залишилися від підйому з ними на гору Кріжевац, з роздумами про хресний шлях Ісуса. На горі я відчув, що страждання Ісуса не є марними, і в кожного є можливість покаятися, спокутувати свої гріхи, Бог завжди допоможе, треба тільки довіритися, зробити крок назустріч Йому.
Молитва, Євхаристія, читання Святого Письма, роздуми, піст поступово відкривають моє серце для любові й добра, інший стан розуму й серця, за що дуже вдячний.
Олександр