Часто чула на проповідях і конференціях заклик наслідувати приклад Богородиці. Однак чомусь не була готова прийняти цих слів серцем, через це в мене виникав внутрішній бунт. У голові неодноразово крутилися питання: «Як можна наслідувати й бути такою, як Марія? Адже Вона була із самого початку вибраною Богом стати Матір’ю Спасителя! Як я можу жити такою святістю, якою жила Вона і Її сім’я?" Роздумуючи над цими питаннями, я ні серцем, ні розумом не могла зрозуміти й охопити того, що чула. Адже насправді так, Вона була (є й буде) дуже особливою для Господа.
Проте в Божому плані було виділене своє місце й час для відповідей на мої питання. Улітку якось по-особливому відчувала, як Богородиця перемінює моє серце. Дивним чином ставалося так, що чим більше любові комусь прагнула віддати я, тим більше отримувала від тих, хто був поряд. Саме під час Младіфесту я отримала відповідь на своє питання: «Господи, як я можу бути схожою на Марію?» Та відповідь: «Ніяк». Сказати, що я наче отримала ляпаса – це нічого не сказати. Але, на щастя, відповідь продовжилася: «Ти не можеш бути схожою на Мою Матір, але ти можеш просити Мене наблизити твоє серце до Її Серця. Ти можеш просити, а Я дуже хочу це зробити для тебе». Після цього я відчула в серці чітке прагнення йти за Марією. Я нарешті глибоко пізнала, що означає наслідувати Її. Хоча скільки разів я б не намагалася вступити в Її сліди, Марія завжди ховається, і я не помічаю, як переді мною з’являються сліди Ісуса. Вона постійно говорить про те, що ми маємо йти до Нього, бути з Ним, говорити й довіряти Йому.
Під час Младіфесту й цього пізнання я ще більше осягнула цінність того, що народилася жінкою. Коли у світі відбувається стільки незрозумілих речей, пов’язаних із невизначеністю статей, гендером і так далі, є неймовірним тішитися тим, що ти такий, який є. Як сказав один священник: «Марія теж була жінкою, яка мала емоції й почуття». Саме через приклад Марії як жінки я зрозуміла, який це великий дар. Так, у мене теж є почуття, емоції, неправильні реакції. Але як прекрасно усвідомлювати, що Господь любить тебе такою, якою ти є, – безповоротно й неустанно. І як прекрасно відчувати себе любленою Ним – не тільки в молитві, але й через людей, які всім серцем готові тобі допомогти, вислухати й послужити, тобто проявити любов та увагу.
Так, я не можу бути на 100 %, як Богородиця. Та й не буду. Проте для мене було дуже важливим зрозуміти – я особлива й вибрана. Отець Небесний має план щодо мене, і цей план прекрасний, і на цій дорозі зі мною Ісус і Марія. І я серцем відчуваю, як Марія тішиться цим моїм пізнанням.
Анастасія, Україна
