» » » Хресна дорога в день посту (Славко Барбаріч, OFM)

Хресна дорога в день посту (Славко Барбаріч, OFM)

  • 03 травня 2019, 17:48

Хресна дорога в день посту (Славко Барбаріч, OFM)ОДИНАДЦЯТА СТАЦІЯ: Ісусе, Тебе прибивають до хреста

- Поклоняємося Тобі, Христе, і благословимо Тебе!
- Бо Ти Своїм святим хрестом урятував увесь світ!

Близький кінець Твоєї муки, але попереду найтяжчі хвилини. Вирок Твій гласив: смерть на хресті — і прибиття до хреста. Жодному серцю не пізнати всього болю, що Ти витерпів, коли солдати, які несли службу, прибивали Тобі руки й ноги цвяхами до дерева хреста. І в цю страшну хвилину Ти приніс Себе в жертву з любов’ю за всіх нас і за весь світ, щоб силою Твоїх страстей Отець визволив його від насилля й убивства, — і тим уподібнився до всіх жертв насилля в цім світі. І ту страшну хвилину Ти використав, аби знову віддати Своє життя з любов’ю за нас. Дякую тобі, Ісусе мій, розп’ятий Спасителю.

Віддаю Тобі цей день посту й молитви за всіх, хто калічить та насилує інших, коли, використовуючи своє становище, владу й гроші, розпинає їх на всіляких хрестах, де, мучачись, переживаючи образу й ненависть, вони готові мстити й відповідати злом на зло. Прошу й пощу за всіх, хто силою посягає на інших, щоб вони усвідомили свій гріх та гріховну поведінку; за всіх, хто своїми діями спричиняв і спричиняє конфлікти в сім’ї, у Церкві та у світі; за всіх, хто розпалює війни й сіє воєнні розорення; за всіх, хто чинив насилля над дітьми, хворими, незаможними, невинними й немічними. Даруй їм милість визнати своє деструктивну поведінку, звернутися до Тебе, Бога миру, любові й прощення, і стати тими, хто творить мир.

Віддаю Тобі цей день посту й молитви також за всіх жертв домашнього насилля, за жертв насилля в Церкві та у світі, аби всі потерпілі від нього простили, зцілилися й могли простягнути руку примирення тим, хто якимось чином заподіяв їм зло.

Нехай припиняться удари ненависті, заздрості, ревності, зловтіхи, якими ми так легко прибиваємо інших до хреста!

Нехай припиняться заздрість, гординя, гнів, лінь і все інше зло.

Силою Свого духа лагідності й миру зупини, Ісусе, будь-яке насилля, щоб Твоє Царство любові й миру могло досягти всіх людей.

Зупини всілякий заклик і спробу до війни — нехай не буде війн, нехай усіх людей досягне Твоє Царство.

Віддаю Тобі цей піст і молитву також за всіх, хто перебуває в спокусі здійснити насилля над своїм або чиїмсь життям. Зроби їх здатними всім серцем, усією душею служити Тобі — єдиному й благому, справедливому й правдивому — та одне одному з любов’ю.

(Віддай Господеві в тиші насилля, яке тобі заподіяли інші, і те, що ти завдав іншим; молися, прости про прощення, аби в кожному серці настав мир!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
- Помилуй нас, Господи!
- Помилуй нас!

Діво дів преславна!
Не будь до мене суворою,
Дозволь мені ридати з тобою.

Свята Мати, почуй мене,
У серце впиши мені рани
Спасителя Ісуса.


ДВАНАДЦЯТА СТАЦІЯ: Ісусе, Ти вмираєш на хресті

- Поклоняємося Тобі, Христе, і благословимо Тебе!
- Бо Ти Своїм святим хрестом урятував увесь світ!

Ісусе, Агнче Божий, повішений на хресті, розп’ятий. Яви мені Свою любов, яка привела Тебе до цієї хвилини, коли Своє життя Ти віддаєш за Моє спасіння, щоб і я відгукнувся любов’ю, щоб Твоя любов не залишилася нерозділеною. Тебе, умираючого Господа, молю найперше про любов, тому що без неї я не вмію ввійти в таємницю Твоїх страстей і смерті.

Нехай мою душу, серце й усю сутність перемінить цей образ: Син Божий — розп’ятий за мене поміж двома розбійниками, закривавлений, у муках, осміяний, зганьблений, цілковито принижений — із останніх сил, у задусі вимовляє слова молитви, кличе Отця, молить про прощення, доручає Матір учневі й учня — Матері та, скрикнувши голосно до Отця, помирає!

(Зупинися, замовкни, залишися в мовчанні. Перед величчю того, що відбувається, слова безсилі. Співпереживай, будь тут із Марією, Яка супроводжує й переживає все материнською любов’ю! Відтак молися!)

Віддаю Тебе, померлий мій Спасителю, цей день посту й молитви, щоб любов відкрила мені очі, аби я бачив, і слух, аби чув усе, що відбулося цієї хвилини. Нехай відгукнуться зараз у моїм серці Твій біль, Твоя молитва, Твоє слово прощення, і нехай переображують моє життя. Нехай помре в мені все, що стоїть на моєму шляху до цілковитого віддання себе волі Отця. Відрікаюся від гріха й усілякого зла. Ти ж визволи мене силою посту й молитви через Свою жертву, щоб я вмів віддавати себе разом із Тобою ради спасіння свого й спасіння цього світу.

Дай внутрішню силу всім, хто розп’ятий зараз через те, що віддав себе силам зла, аби вони стали вільними; дай силу й тим, хто розп’ятий через несправедливість, жадібність, деспотичність і марнославство інших, які ненавидять і розпинають своїм беззаконням усе довкіл. Нехай згине зло й воскресне добро, нехай щезнуть усі сум’яття й народиться мир, нехай зникне безвихідь і народиться надія. Нехай обернеться все на благо.

(Віддай у тиші все те в собі, про що знаєш, що воно повинно піти з твоїх слів та дій; віддай Господеві тих, кого розпинав сам і хто розпинав тебе, та молися про силу прощення! Проси про вмираючих та про всіх, хто не може пробачити тим, хто навмисно чи ненавмисно когось убив з їхніх близьких, і про тих, хто вбивав ще не народжених дітей або був співучасником їхнього вбивства!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
- Помилуй нас, Господи!
- Помилуй нас!

Нехай мене ранять ударами,
Дай мені випити від Хреста
І крові Сина.

Свята Мати, почуй мене,
У серце впиши мені рани
Спасителя Ісуса.


ТРИНАДЦЯТА СТАЦІЯ: Ісусе, Тебе зняли з хреста й передали на руки Матері

- Поклоняємося Тобі, Христе, і благословимо Тебе!
- Бо Ти Своїм святим хрестом урятував увесь світ!

Маріє, скорбна Мати, коли в Благовіщенні Ти відповіла Богові: «Нехай зі Мною станеться по Твоєму слову!», — Ти й помислити не могла про все, що вміщала Твоя згода, але й цієї хвилі в серці, у глибині Своєї скорботи, Ти повторила: «Отче, нехай зі Мною станеться по Твоєму слову!» Хто може осягнути біль материнського серця, що безсило глядить на муки, розп’яття, Сина, витягнутого на хресті, та Його смерть?! Ти ж пережила, витерпіла все це, не припиняла любити, не могла не молитися з Ним і не прощати, коли Він прощав і молив Отця про прощення для них. Дякую Тобі, Маріє, за Твою любов та скорботу із Сином Твоїм Ісусом заради нас. У болях ти стала нашою Матір’ю, у досвіді скорботи й болю Ти стала Матір’ю й потіхою всім стражденним, потіхою для тих, хто в скорботі, надією тим, хто втратив надію. Ти навчилася страждати — і розумієш наші муки. Дякую Тобі.

У прагненні жити Твоїм посланням віддаю сьогодні цей день посту й молитви за себе, аби звільнитися від усього, що стоїть у мене на шляху, задля того, аби цілковито посвятити себе Тобі й бути безроздільно Твоїм. Посвячую Тобі своє минуле, теперішнє й майбутнє, щоб Ти допомагала мені залишатися вірним. Посвячую всі сім’ї, батьків із дітьми, усіх удів, сиріт, молодь, усю Церкву й світ.

Віддаю цей піст і молитву у всіх Твоїх намірах і заради тріумфу Твого Непорочного Серця.

(Говори в тиші з Божою Матір’ю про себе, свої задуми, тягарі, розчарування, проблеми, як розмовляють із матір’ю!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
- Помилуй нас, Господи!
- Помилуй нас!

Нехай не згорю у вогні й полум’ї,
Тобою, Діво, буду захищений
У день Страшного суду.

Свята Мати, почуй мене,
У серце впиши мені рани
Спасителя Ісуса.


ЧОТИРНАДЦЯТА СТАЦІЯ: Ісусе, Тебе кладуть до гробу

- Поклоняємося Тобі, Христе, і благословимо Тебе!
- Бо Ти Своїм святим хрестом урятував увесь світ!

Маріє, ти залишилася майже одна на Голгофі. Тільки декілька найвірніших подруг та друзів були поруч і розділяли Твій біль. Тепер вони допомагають покласти Твого Сина до гробу, якого віддав Ісусові один із друзів. Несучи Його до гробу, Ти, напевне, згадувала все, що Він говорив і робив, усю доброту Його та любов, і в ті моменти Твоє серце боліло ще сильніше. Мабуть, Ти дивувалася, як можуть бути люди такими, і все ж розчарування не ввійшло до Тебе в душу. Дякую Тобі за Твою любов, яка виявилася сильнішою від натиску ненависті, за віру, що була міцнішою, аніж недовіра Богові, яка все те допустила, і за надію, яка не згасла навіть тоді, коли до гробу привалювали камінь, котрий остаточно відділив Твого Сина від світла дня та світу живих.

Разом із Тобою хочу ще раз подякувати зараз Твоєму Синові за прихід на цю стражденну землю, за перебування посеред нас, грішних, і за все те, за що інші не дякували.

Віддаю цей день посту й молитви за те, щоб уміти у всьому відкривати й виконувати Отчу волю й одного разу мирно прийняти смерть із очікуванням нового життя. Віддаю піст і молитву також за всіх, хто збився з правильного шляху, ходить дорогами зла й не замислюється про кінець, за всіх, хто не вірить у перемогу над смертю й бачить закінчення життя у хвилину смерті, та за всіх, хто не вірить у життя вічне й не готується серйозно до моменту переходу з цього світу.

(Посвяти хвилину своєї смерті Ісусові через Марію, проси про мирну й гідну кончину, про тих, хто буде поруч із тобою в цей момент, а також про тих, хто помирає зараз!)

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю…
- Помилуй нас, Господи!
- Помилуй нас!

Коли тіло помре моє,
Даруй моїй душі
Райську славу.

Свята Мати, почуй мене,
У серце впиши мені рани
Спасителя Ісуса.

Переглядів 114
Додати коментар

Послання Богородиці, 25 лютого 1995., Меджуґор'є.
“Дорогі діти! Сьогодні закликаю вас стати місіонерами Моїх послань, котрі даю вам тут через це дороге для Мене місце. Бог дозволив Мені так довго залишатися з вами, дітоньки, і тому закликаю вас жити з любов’ю посланнями, які вам даю, та передавати їх цілому світу, так, щоб ріка любові потекла до людей, сповнених ненависті й неспокою. Закликаю вас, дітоньки, стати миром там, де є немир, і світлом, де є темрява, щоб кожне серце прийняло світло й дорогу спасіння. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Спецтема

Онлайн трансляція...

Переглядів 164655
11:25, 14-07-2014
Всі статті

Фоторепортаж

«    Травень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати