» » » “Постіть серцем”: Піст і мир (Славко Барбаріч OFM)

“Постіть серцем”: Піст і мир (Славко Барбаріч OFM)

  • 09 жовтня 2017, 18:09
“Постіть серцем”: Піст і мир (Славко Барбаріч OFM)Мир – плід Духа.

Найглибше бажання людського серця – це мир.

Що б ми не робили, хороше чи погане, ми завжди прагнемо до миру. Коли людина любить, вона шукає й переживає стан миру; коли ненавидить й хоче помститися, вона також шукає миру; коли залишається тверезою й бореться із залежністю, вона прагне до миру; коли п’є, вона шукає миру; коли молиться, шукає миру; і коли лихословить та зло говорить, вона також шукає миру; коли бореться за своє життя та життя тих, кого любить, вона реалізовує мир; і тоді, коли підносить на себе руку й чинить самогубство чи вбиває іншого, вона також шукає миру. По суті, будь-яким рішенням людина вибирає мир. Однак зрозуміло, що, чинячи добро, вона прагне й досягає миру і для себе, і для решти людей, а роблячи зло, бажає миру лише власного за рахунок інших.

Або, якщо глянути з другого боку: як часто буває, що ми втрачаємо стан миру, тому що горді, егоїстичні, заздрісні, ревниві, жадібні, залежні від влади й статусу. Досвід підтверджує, що з допомогою посту й молитви долаються зло, гординя й егоїзм, відкривається серце, виростають любов і смирення, щедрість і доброта, а через це виникають істинні умови для миру. І той, хто знаходиться в стані миру, оскільки любить і прощає, залишається душевно й тілесно здоровим та здатним будувати своє життя так, як того достойна людина, найвище з Божих творінь. З допомогою посту й молитви зменшуються і стають на правилину міру людські потреби, що, знову ж таки, сприяє виникненню умов для миру й правильного ставлення до інших людей та матеріальних речей.

По суті, це непорозуміння, що піст сприймають у негативному ключі, як відмову від чогось, і не розпізнають його позитивного впливу на духовному рівні. І тому не можна говорити про заміну посту справами милосердя або чимось іншим. А звідси ми можемо зрозуміти, чому мир приходить завжди як наслідок навернення, посту й молитви.

У своїй книзі про піст Ансельм Грюн пише:

«Саме тоді, коли я усвідомлюю й залишаю завдяки посту численні засоби, якими намагаюся замінити свої задоволення і які нерідко мене оглушують чи засліплюють, я пізнаю правду в глибині себе. З допомогою посту я вивільняюсь від нашарувань, що наросли поверх моїх розтривожених думок і почуттів. Тим самим може проявитися все, що в мені є: мої невгамовні бажання та устремління, мої пристрасті, мої думки, які крутяться тільки навколо мене, навколо мого успіху, мого майна, мого здоров’я, мого самоутвердження і моїх відчуттів, таких, як гнів, образа, жаль. Рани, які я заглушаю постійною активністю та численними засобами самовтіхи, їжею та напоями, відкриваються. Усе подавлене виходить на світло. Піст відкриває мені, хто я. Він показує мені, де я в небезпеці і з чим мені потрібно боротися!»

Таким чином, з допомогою посту людина усвідомлює, з чим саме в собі їй слід вести боротьбу. Тільки так і наше несвідоме вивільняється від усього, що приводить нас до неспокою та розладу, і душа стає мирною, виникають умови для миру. Образ такої боротьби добре ілюструє наступний текст:

«Коли якийсь король хоче захопити вороже місто, то найперше він перекриває воду й припиняє постачання. Коли мешканці починають гинути від голоду й спраги, вони здаються йому. Те ж і з тілесними бажаннями: коли чернець виходить проти них в пості й голодуванні, вороги душі втрачають силу!»

Досвід безумовно підтверджує, що миру неможливо здобути, не борючись із його внутрішніми ворогами, і піст для цього – дуже надійний засіб. Тому невипадково всі пророки, а також Сам Ісус, а затим і вся церковна традиція закликали до посту й молитви задля того, аби людина відкрилася правдивому миру. Проблема, однак, у тому, що людина більше схильна слідувати шляхом лжепророків, які обіцяють легкий мир, котрого в дійсності не існує.


Взято з газети Світло Марії

Переглядів 729
Додати коментар

Послання Богородиці з Меджугор'я, 25 липня 1987р.
Дорогі діти! Прошу вас від сьогодні й надалі осягнути дорогу святості. Я люблю вас і тому благаю, щоб ви були святими. Не хочу, аби сатана створював труднощі на вашій стежині. Дорогі діти, моліться і приймайте все, що Бог дає у дорозі до святості. Дорога болюча, але хто почав нею йти, тому Бог дарує всю свою ласку. Той, хто нею йде, з радістю відгукується на заклик Божий. Не звертайте надто багато уваги на дрібні земні речі, але звертайте душу до речей небесних. Дякую, що ви відповіли на мій заклик.

Спецтема

Онлайн трансляція...

Переглядів 106374
11:25, 14-07-2014

Фоторепортаж

«    Жовтень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати