Послання Богородиці, Цариці миру, 25 лютого 2021 року
"Дорогі діти! Бог мені дозволив і сьогодні бути з вами, щоб закликати вас до молитви й посту. Проживайте цей час благодаті й будьте свідками надії, бо повторюю вам, дітоньки, що молитвою та постом і війни можна стримати. Дітоньки, вірте й живіть у вірі й із вірою цей час благодаті, а Моє Непорочне Серце не залишає нікого з вас у немирі, якщо прибігаєте до Мене. Заступаюся за вас перед Всевишнім та молюсь за мир у ваших серцях і за надію на майбутнє. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.
У січні Богородиця закликала нас до молитви, посту й відречення. У цьому посланні Вона повторює Свій материнський заклик. Він майже ідентичний минулому. Очевидно, якщо Божа Матір повторює щось із місяця в місяць, значить, це дуже важливо та необхідно. Згадаймо, як у дитинстві мама по кілька разів повторювала нам одне й те саме. Але ж якби ми її слухали, їй не довелося б повторювати. Наша Небесна Матір бажає нам найкращого й говорить про прості та в водночас дуже складні речі.
Молитися й постити завжди було нелегко, а особливо зараз, у часи загального благополуччя та достатку. У Святому Письмі молитва й піст згадуються як перевірені засоби, які й Богородиця рік за роком рекомендує нам, укладає їх нам у серце, щоб ми почали застосовувати їх у своєму житті. Піст – дуже важлива практика, яка стосується не тільки їжі й тіла. Вона важлива для нашого духу та духовності.
Згадаймо момент із Євангелія від Марка, коли учні не змогли оздоровити біснуватого. Вони тоді запитали Ісуса: «Чому ми не могли його вигнати?» Він їм відповів: «Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом» (Мр. 9: 29).
Слова Ісуса служать підтвердженням того, якою духовною силою володіє молитва в поєднанні з постом. Для нас це привід почати постити, коли в житті ми стикаємося з будь-якими труднощами. Якщо ми з року в рік безуспішно намагаємося впоратися з міжособистісними проблемами, які заважають нам жити, можливо, настав час вдатися до посту.
Коли ми стикаємося з обставинами непереборної сили, зі складнощами, із якими нам самим не впоратися, потрібно звільнити в житті місце для Бога. Піст звільняє мене від себе самого. У пості мало мене, але багато Бога. Піст – це не що інше як робота над собою. Піст глибоко проникає в наші потреби, бажання й інстинкти. Нам потрібно приборкувати свій характер, обмежувати себе так само, як ми підрізаємо рослини, щоб вони приносили більше плодів. Якщо ми хочемо навести порядок у своєму житті, то повинні працювати над собою, приборкувати себе.
У нас зараз немає нестачі в чому-небудь, зате є надлишок: ми занадто багато думаємо про себе, занадто багато споживаємо, занадто високо ставимо себе. Як правило, ми відчуваємо себе в центрі світу й думаємо, що заслуговуємо більше визнання, більше їжі, що нам належить кращий шматок і більше уваги, ніж іншим. У нашому житті проблем набагато більше через надмірності, ніж нестачі.
Піст не був винайдений Богородицею в Меджуґор’ї. Він існує майже в усіх релігіях, існує й від початку християнства.
Піст допомагає нам краще побачити свої відносини з Богом, зрозуміти, до чого я прив’язаний і що ця прив’язаність не від Бога. Ми можемо пізнати піст, тільки якщо постимо. На початку нам може бути страшно відчувати голод. Ми можемо зіткнутися зі складнощами, із відчуттям слабкості, яке можна з любов’ю пожертвувати Господу. Почавши постити, ми зіткнемося з усім тим, що буде відвертати нас від посту. Можуть з’явитися спокуси, мета яких – збити мене зі шляху до Бога. Важливо витримати й залишитися вірним своїм рішенням, як це зробив Ісус у пустелі.
Нас не залишили одних. Доказом цього служать слова Богородиці: «Моє Непорочне Серце не залишає нікого з вас у немирі, якщо прибігаєте до Мене».
Молитва
Діво Маріє, Мати Божа й наша Мати, вдаємося до Твого Непорочного Серця, яке ніколи не залишає нас, яке служить нам притулком і страждає з нами й за нас. Ще ніколи не бувало, щоб Ти залишила тих, хто звернувся до Тебе. За Твоїм заступництвом, яке має велику силу перед Богом, тому що Ти повна благодаті, випроси для нас пробудження духу й серця. Нехай у нас прокинеться жага за Богом, щоб день у день ми зростали та просувалися на шляху до благодаті й свободи, для яких нас створив Бог. Ми хочемо йти з Тобою шляхом віри, віддати себе Богові й відректися від усього, що заступає нам шлях до миру й свободи. Випроси для нас благодаті прийняти щире рішення постити й молитися, щоб ми могли досвідчити те, що тільки Бог нам може і хоче дати.
Приносимо Тобі, Мати Маріє, усіх, хто знаходиться у важкому духовному стані, хто охоплений відчаєм і безнадією. Просимо Тебе за всіх, хто не бачить сенсу у своєму житті, кому здається, що виходу немає. Нехай їх осяє близькість Твого Непорочного Серця, і в їхніх серцях прокинеться надія, і на їхньому шляху запалиться світло. Амінь.
