» » Інтерв’ю з архієпископом Генріком Хосером, апостольським візитатором 14.05.2020 р.

Інтерв’ю з архієпископом Генріком Хосером, апостольським візитатором 14.05.2020 р.

  • 22 травня 2020, 15:32

Інтерв’ю з архієпископом Генріком Хосером, апостольським візитатором 14.05.2020 р.Ваше Преосвященство, спасибі за можливість говорити з Вами. Світ зупинився перед коронавірусом. Чи бачите ви, отче архієпископе, що-небудь позитивне, хороше, що може народитися з цієї великої драми?

Епідемія здивувала нас своїм розмахом, вона має глобальний розмір, тому ми називаємо це пандемією. На сьогодні вона торкнулася більшості держав і суспільства, тим самим викликавши зупинку в соціальному й економічному житті.
З іншого боку, вірні відчувають великі обмеження в доступі до публічних релігійних практик, церкви часто просто недоступні, закриті або існують правила, згідно з якими далеко не всі віряни можуть увійти в один храм. Крім того, це безпрецедентна ситуація, тому що завжди за часів стихійних лих або воєн люди стікалися в церкви, а тепер вони позбавлені цього. Однак, з іншого боку, вони залишаються вдома, і це чудова можливість для сімей, у яких раніше не було часу бути разом, тому що працевлаштування батьків, перебування дітей у школах, дитячих садках і яслах послужили причиною того, що вже не існували сімейні відносини, батьки не розмовляли з дітьми, діти з батьками, брати й сестри зустрічалися рідше, не було спільних обідів, і спільна молитва в сім’ях зникла. Цей нинішній момент – можливість для сімей відродитися в їхньому спільному житті, і тому цей час для нас абсолютно унікальний.
Чесно кажучи, крім усіх описів цієї ситуації в статистиці заражених, у статистиці хворих, вилікуваних і т. д., у нас є статистика, що стосується економіки й перспектив на майбутнє, але, з іншого боку, у нас є й один знак для всього світу. Це величезне приниження для тих, хто, здавалося, править світом, для тих, хто створив на сьогоднішній день єдину важливу ідеологію цього світу – ідеологію прибутку, який був метою всієї світової економіки; концерни домінували над урядами й окремими країнами; і все це, якщо можна так сказати, завалилося.
Ми переживаємо одне велике духовне оновлення, яке вимагає від нас замислитись над своїм способом життя, побутовим способом життя, цивілізацією сміття, що наповнює весь світ, і водночас ідеями, які є сміттям. Ці ідеї не відкривають ні сенсу, ні перспективи, ми повертаємося до самих основ, і для вірян цей час – час роздумів, коли утруднений доступ до Таїнств, і деякі вже з нетерпінням очікують того моменту, коли зможуть приймати Таїнства. Подібна ситуація відбувається і в нашій місцевості, у Меджуґор’ї.
Паломники приїжджали до Меджуґор’я цілий рік. А тепер можуть проживати послання Меджуґор’я тільки в колі своєї родини, у парафії й у невеликих групах. Незважаючи на пряму трансляцію, яку дивляться більше 3-х мільйонів чоловік, чи можна сказати, що ми живемо в Меджуґор’ї новою духовною реальністю?
По-перше, Меджуґор’є виглядає, як пустеля, у тому сенсі, що на вулицях немає людей або їх дуже мало, немає слідів присутності паломників, а також жителі Меджуґор’я, наші парафіяни не мають доступу до церкви через високі вимоги санітарної профілактики.
Проте, це об’єднані сім’ї з декількома поколіннями, у яких все ще є звичай молитися разом і перш за все молитися Розарій. З іншого боку, існує типова для Меджуґор’я трансляція на весь світ цієї літургії: Свята Меса, Адорація і таким чином підтримується зв’язок Меджуґор’я з паломниками, які також відчувають тугу за цим місцем і чекають моменту, коли зможуть повернутися до Меджуґор’я.
На цьому тижні, 12 травня, виповнився рік відтоді, як Папа Франциск схвалив паломництва до Меджуґор’я. Як Ви згадуєте цю велику для всіх нас подію?
Для всіх нас у Меджуґор’ї це було великою радістю, і я пам’ятаю, що ми мали честь оголосити світові про цю заяву Святого Престолу в церкві в Меджуґор’ї – св. Апостола Якова, який є захисником паломників. Звідти й поширилася ця радісна новина. Я нагадаю вам зміст цієї заяви: немає ніяких перешкод в організації паломництв до Меджуґор’я, у яких можуть брати участь усі категорії людей, які складають Церкву, починаючи з ієрархії, найвищої ієрархії – кардиналів, архієпископів, єпископів, – священиків з усього світу, а також і людей, які можуть без будь-яких засторог прибувати в це місце, яке ще більше збагатилося цією заявою.
Там люди дійсно знаходять те, що втратили у своєму житті, вони зустрічаються з Тим, Хто чекає їх там, і це – Бог, це Господь Ісус, це Матір Божа. Це була велика радість, яка поширилася по всьому світу, тому що вона підкреслює універсальну роль цього святилища, яке відвідують паломники з усіх континентів, святилища, відкритого саме універсальності Церкви. Ми раді цьому, і це також показує майбутнє Меджуґор’я, яке повинно жити в ритмі серця вселенської Церкви.
Беручи до уваги прожитий рік, як ви оцінюєте цю подію і її плоди?
Це рішення принесло видимі плоди збільшення числа паломників і священиків, що їх супроводжують; прибули також і високопоставлені чиновники Церкви, починаючи з торішнього Фестивалю молоді, і це тривало аж до спалаху цієї пандемії. Я вважаю, що після пандемії, коли вона мине, паломники знову повернуться в це місце, дуже харизматичне, тому що це є місце, де сяє світло Євангелія, світло Христа.
Цей тиждень сповнений Маріанських подій. 13 травня – річниця об’явлень у Фатімі й замаху на Івана Павла II. Чи пам’ятаєте Ви той трагічний день? Що відбувалося тоді, коли Ви дізналися про це?
Я дізнався про це в той час, коли перебував на місіях в Руанді. Це були трагічні новини, які якимось чином паралізували нас. Я дізнався про це від архієпископа Андре Перроудіна, ми зустрілися в одній парафії, він, наскільки я пам’ятаю, прийшов ополудні й розповів мені про цю новину. Ми всі молилися за порятунок св. Івана Павла II.
У наступні після замаху години ми сиділи, затамувавши подих, знову переживаючи драматичні для Папи події, боротьбу за його життя в лікарні Джемеллі, а пізніше – довгу й важку реабілітацію з супутніми ускладненнями, які привели до поступового повернення понтифіка до його звичайної діяльності. Проте, ще перебуваючи на лікарняному ліжку, з вікна лікарні він благословив тих, хто, стоячи перед лікарнею, молився за нього.
Сам Іван Павло II сказав, що рука Божої Матері направляла кулю Алі Агце. Завдяки руці Богородиці, яка вела кулю, він вижив. Куля обійшла його життєво важливі органи, і він просто вижив…
Звичайно, сам Святіший Отець сказав, що Божа Матір вела цю кулю, яка обійшла стороною його життєво важливі органи, тому сьогодні ця куля знаходиться в короні Богородиці у Фатімі, оскільки день замаху був річницею Фатімських об’явлень, а Святіший Отець був видатним маріанським Папою, у свій єпископський девіз він помістив слова: Totus Tuus Maria – «Повністю Твій, Маріє». Усе своє життя він прожив у глибокій маріанській духовності, яку ввібрав у своєму рідному домі, а пізніше сформував сам.
Працюючи в кар’єрі, він носив у своїй кишені буклет св. Людовіка Марії Гріньйона де Монтфорта, присвячений набожеству до Пресвятої Діви Марії, а пізніше, протягом усього свого життя, він підкреслював і розвивав маріологію 20-го століття, у дусі 2-го Ватиканського собору та Конституції Lumen Gentium, Глава 8 – це було відправною точкою всіх його роздумів.
Він був також наступником іншого маріанського Папи – Павла VI, який усвідомлював, що постсинодальна криза призводить до відмови від марійського вшанування як народного, яке інтелектуали відкритої Церкви визнали негідними, і тому Святіший Отець Павло VI видав 3 важливі документи на тему маріанського культу, особливо основний – "Marias cultus”.
Іван Павло II з самого початку довірив себе Марії й постійно говорив про Неї, він здійснював паломництва в маріанські святилища, тому його перша поїздка в Мексику була націлена на відвідування Богородиці Гваделупської. Пізніше, протягом усього свого понтифікату, він відвідав сотні маріанських святинь, і завдяки йому образ Божої Матері був поміщений на фасаді апостольського палацу й видний з усієї площі Св. Петра. Це також показує любов Івана Павла II до Пресвятої Діви Марії.
Понтифікат Св. Івана Павла II протікав у той час, коли в Меджуґор’ї розвивалося вшановування Богородиці. Отче архієпископе, чи відома Вам думка Івана Павла II про те, що відбувалося в Меджуґор’ї, про почитання Богородиці?
Іван Павло ІІ з самого початку був дуже схильний і зацікавлений у подіях в Меджуґор’ї, які ми відкриваємо сьогодні, тому що маріанський культ, який ми розвиваємо там, – це вшанування Цариці Миру, що має глибоке коріння у фатімських об’явленнях. Сьогодні ми згадуємо їх, на річницю перших об’явлень, які відбулися в так званій Долині Миру в 1917 році, а через 8 днів Папа Бенедикт 15-ий вніс у Лоретанську Літанію заклик «Цариця миру».
Ці об’явлення захищали наше майбутнє від конфліктів, закликаючи до навернення, а навернення – це встановлення миру між людиною і Богом, це навернення – Божий мир у серці людини. Бо насамперед занепокоєння живе в кожному з нас і сприяє тому, щоб негативно впливати на наше оточення. Поки не примиримося з Богом, а потім і з ближніми, ми відчуваємо великі труднощі вчинити будь-яке примирення для того, щоб жити з іншими, як з братами і дітьми одного й того ж Бога.
Говорячи про Фатіму, я повинен запитати вас про те, що іноді турбує людей. Чи знаємо ми всі об’явлення у Фатімі? Чи були вони десь опубліковані, чи знаємо ми, що Богородиця хотіла передати нам?
Я думаю, що таємниця – це те, що ми завжди відкриваємо лише частково, у нас немає абсолютної впевненості в цій області, але те, що було опубліковано більш-менш, показує значення цих об’явлень і необхідність для сьогоднішнього світу, тому що ці об’явлення відбуваються в апокаліптичній перспективі, тобто щодо майбутнього й постійної боротьби добра зі злом, постійної боротьби за царювання Христа, щоб Його противник, правитель цієї землі, більше не був видний.
Повернімося до теми про Меджуґор’є. Численні паломники запитують, чи зможуть вони в цьому році взяти участь у Фестивалі молоді та інших важливих релігійних заходах, які проходять у Меджуґор’ї?
Ми всі з нетерпінням чекаємо Фестивалю молоді, тому що це була найважливіша подія за весь літургійний рік у Меджуґор’ї, але, звичайно, ми залежимо від епідеміологічної ситуації. Якщо вона затримається, то в цьому році, на жаль, буде тільки віртуальна зустріч із Меджуґор’я, але не справжня, фізична, на яку люди могли б приїхати, тому що не тільки закриті кордони, а й міжнародний транспорт не працює, тому немає навіть умов для приїзду сюди, і тому, швидше за все, Фестивалю молоді не буде в цьому році.
Отче архієпископе, коли стане можливим прийняти остаточне рішення щодо проведення Младіфесту?
Можливо, наприкінці червня, оскільки нам потрібен час, щоб підготуватися не лише на місці в організації фестивалю, а й паломникам, щоб мати можливість отримати всі необхідні документи, транспортні засоби тощо, щоб вони могли приїхати до Меджуґор’я.
Ваші слова нашим глядачам, меджуґорським паломникам, друзям цього місця. Отче архієпископе, що Ви хотіли б сказати їм наприкінці цієї зустрічі?
Дорогі друзі Меджуґор’я, дорогі паломники, дорогі парафіяни! Я звертаюся до вас із великим проханням жити в дусі надії, тому що в Меджуґор’ї є завдання пробуджувати в людях надію, богословську надію, Божу надію, що означає, що Бог – це Той, Хто завжди веде нас із великою любов’ю й милосердям та посилає до нас Богородицю, щоб і Вона привела нас до Бога.
Вона завжди показує нам Ісуса, як це відбувається в Меджуґор’ї. І я прошу вас дійсно бути сіячами миру, довіри й Божої близькості, яка не покидає нас у ці моменти. Подивіться на свої виноградники, оливкові гаї – вони нагадують Святу Землю, де перебував і жив Ісус. Він і далі продовжує йти з нами протягом століть, посилаючи нам Свою Матір, щоб захистити нас, щоб Вона була захисницею нашого миру: внутрішнього, сімейного та миру в суспільстві. Тому ми будемо й надалі підтримувати зв’язок через засоби масової інформації, які постійно активні сьогодні, щоб ви могли бути духовно пов’язані з Меджуґор’єм, молячись про той момент, коли ми зустрінемося там знову і будемо дякувати Богові за всі дари, які отримали. Слава Ісусу і Марії!

 


Переглядів 304
Додати коментар

Послання Богородиці, 25 березня 2016., Меджуґор'є.
“Дорогі діти! Сьогодні приношу вам свою любов. Бог дозволив мені любити вас і з любові закликати до навернення. Ви, дітоньки, вбогі в любові й ще не зрозуміли, що Мій Син Ісус із любові дав своє життя, щоб вас спасти й дати вам життя вічне. Тому моліться, дітоньки, моліться, щоб у молитві зрозуміти Божу любов. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

ДНІ ДУХОВНОЇ ВІДНОВИ


Фоторепортаж

«    Липень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати

Липень 2020 (52)
Червень 2020 (119)
Травень 2020 (130)
Квітень 2020 (108)
Березень 2020 (53)
Лютий 2020 (32)