Найбільше вірян у Меджуґор’є приїжджає впродовж літа. Це паломники з усього світу і серед них є також багато хорватів. Усі вони прибувають сюди для того, щоб перед тим, як повернутися до дому до своєї звичної праці, стати більш духовно підживленими, тобто збагаченими. Саме тому влітку в Меджуґор’є щодня о 13:00 відбувається додаткова Свята Меса. Багато паломників вирішують їхати сюди у відпустку, що провести цей час в тиші.
Отець Антоніо Маріо Чірко, кармеліт, який є парафіяльним священиком на парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Remete (назва парафії у Загребі), був одним із них і розповів нам про причини свого перебування в Меджуґор’є: «Це моя друга частина канікул. Я вирішив приїхати сюди, в Меджугор’є, до Богородиці. Маю особливий зв'язок із цим місцем. Найперше, Меджуґор’є допомогло моїй сім’ї зрозуміти всю красу віри та сакраментального життя. Коли я був дитиною, приїжджав сюди зі своєю сестрою та батьками. Пригадую, що сталося коли мені було 11 років. Отець Славко був основним священнослужителем, а моя мама молилася до Ґоспи(Богородиці) такими словами: «Дякую Ґоспа, за те, що можемо перебувати тут всією сім’єю. Як підтвердження того, що ти можеш чути наші молитви, я прошу тебе дай мені будь ласка один маленький знак.» Це був маленький вияв віри однієї матері. Але тоді, коли свята Меса була закінчена, сталося щось цікаве. О. Славко, який був головним священнослужителем на Месі, замість того, щоб разом із усіма іншими священиками повернутися до ризниці, почав пробиватися через натовп, підійшов до мене і дав мені Розарій(вервицю). Я не знав тоді о. Славка. І це був знак. Знак Божої любові до нас. Отже, я був з'єднаний з Меджуґор’є та Дівою Марією з тих пір, як був маленьким. Сьогодні мрія маленького хлопчика здійснилася. Я можу бути тут, в Маріанській святині та церкві, як Марійський священик-кармеліт! Надзвичайно вдячний за цю благодать. Марія завжди забезпечує нам безпечну дорогу, і ми ніколи не зіб’ємося з цієї дороги, якщо будемо наслідувати Її приклад життя, оскільки Вона завжди приводить нас до Ісуса. Це очевидно тут в Меджугор'є, завдяки такому численному числу сповідальниць, церкві, яка просто переповнена, та всій програмі, яку маємо тут, особливо програмі Молодіжного Фестивалю, який щороку збирає тисячі молодих людей і не тільки. Я завжди надзвичайно щасливий, коли приїжджаю в Меджуґор'є. Адорація Пресвятих Дарів є чимось особливо зворушливим для мене. Мій двоюрідний брат, тепер покійний Отець Mile Cirko, який був францисканцем, говорив мені, ще коли я був маленьким, що стану священиком. Це було те, що вразило тоді мене глибоко в серце. Я думаю, що Господь ще тоді промовляв до мене через нього та в той час поставив насіння покликання в мене. З плином життя, я став випускником середньої школи, закінчив медичний коледж і лише після цього вступив до монастиря. Але, насіння покликання продовжувало зростати в мені. У францисканській церкві в Загребі є статуя святого Антонія, і я пам'ятаю, що будучи маленьким хлопчиком, перед святом я запалив там свічку. Через кілька років моя мама запитала мене, чому я запалив свічку там, і я відповів їй: «Це тому, що я хотів стати священиком.»
Зараз я приїхав у Меджуґор’є, щоб відновити своє священство перед Ґоспою, так як це є місце, де народилося моє покликання та яке мені також відкрив покійний отець Mile».
