В Страсну п’ятницю, з ранку до самого вечора, віруючі, малими та великими групами здійснювали сходження на гору Крижевац де різними мовами відправляли Хресну Дорогу. Як і кожного року, біля підніжжя гори Крижевац в 11 годині, цього року була організована Хресна дорога для місцевих парафіян та паломників з Хорватії, яку провадили францисканці, що служать в Меджугор’є. Інформаційний центр подав інформацію, що в Страсну П’ятницю в Меджугор’є приїхали паломницькі групи з Франції, Італії, України, Словаччини, Іспанії, Німеччини, Австрії, Парагваю, Лівану, США та Кореї. Паломники з інших країн молилися Хресну Дорогу на горі Крижевац починаючи з 6.30. Післяобідню молитву Розарію в церкві провадив фра Карло Ловріч, а вечірнє Богослужіння на якому була присутня надзвичайно велика кількість священиків та паломників, о 18.00, в Страсну п’ятницю, провадив фра Хрвоє Мілетіч,. Після біблійних читань та співу Страстей Господніх від Іоана, які співали фра Іван Ландека молодший , фра Вєкослав Мілічевіч та великий меджугорський парафіяльний хор під керівництвом Ірени Азіновіч, фра Драган Ружіч в проповіді сказав, що Бог завжди є з нами, і в період страждань, і тим більше в період смерті: « Христовий Хрест і сьогодні височить над світом. Хрест є символом відкуплення, символом сили, символом перемоги над злом та смертю. Хрест більше не є символом страху. Сьогодні ввечері, коли ви цілуватимете Хрест, несіть Його додому не, як символ страху, а, як символ перемоги.» По закінченні проповіді відбувалося спільна молитва та поклоніння святому Хресту. Спочатку обряд цілування святого Хреста здійснили священнослужителі, а після них і всі вірні. Після закінчення цілування святого Хреста всі присутні приступили до Причастя. День перед цим, в Страсний четвер, святу месу відправляв фра Іван Друганджіч в концелебрі з 33 священиками. По завершенні Служби Божої присутні мали можливість перебувати в тихій молитві перед Святими Дарами, яка тривала до опівночі. В страсну суботу о 20.00 розпочалася спільна молитва Розарію. На Великдень святі меси хорватською мовою розпочинались о 7, 8, 11 та 18 годині.