Упродовж історії людства Бог завжди посилає Її тоді, коли на землі зникає любов. У посланні від 2 січня 2018 року Вона говорить нам: «Коли не знаходиться дорога спасіння, Я, Мати, приходжу, щоб вам допомогти пізнати істинну віру – живу й глибоку, щоб вам допомогла істинно любити».
Сьогодні Вона знову закликає нас до любові, молитви та створення молитовних груп. Перш ніж Ісус створив першу молитовну групу зі Своїх дванадцяти апостолів, Він молився всю ніч. А потім обрав тих, кого Йому в молитві показав Отець.
Після смерті Ісуса, коли Його учні розбіглися зі страху перед ворогами, Марія їх підбадьорювала, щоб не занепадали у вірі, і перебувала з ними в молитві як Мати, що захищає й утішає Своїх дітей. Це приклад того, як народжується справжня молитовна група — у молитві з Матір’ю, у спільноті й у послуху Святому Духові.
Протягом 44 років об’явлень Пресвятої Діви Марії в Меджуґор’ї виникла незліченна кількість молитовних груп — як плід Її присутності та Її материнської школи.
Кожна група — як Марія: молиться й тихо служить там, де перебуває. У всьому світі ці групи вірно збираються на молитву Розарію, на роздуми над Божим Словом і на конкретні вчинки любові, як про це читаємо в першому розділі Діянь апостолів.
Молитовна група — це спільнота друзів, які мають спільну мету: любити Ісуса й любити ближніх. Першою молитовною групою в школі Пресвятої Діви має стати наша сім’я. Від початку об’явлень Марія має чіткий план, як може бути відновлений мир на землі: спочатку ми покликані працювати над переміною свого серця, потім поширювати мир довкола себе — у сім’ї, спільноті, на роботі — і, нарешті, створювати молитовні групи, оази миру в сучасному світі. Своїми силами ми нічого не можемо, але разом, каже Марія, можемо зупинити зло та змінити світ.
Навіть наші маленькі молитви з’єднуються з молитвою Її Непорочного Серця. Можливо, нам здається, що наші молитви й учинки незначні, але в Божих очах вони мають безмежну цінність. Кожна молитва з любові змінює світ, кожне прощення відкриває небо, а кожне серце, яке вирішує обрати мир, стає маленьким світлом Марії.
Вона кличе нас не чекати на «ідеальний» час чи великі справи, а починати тут і тепер, там, де ми є: у своїх сім’ях, у наших спільнотах, у тиші серця. Щоб разом із Нею ми вчилися молитися, любити й довіряти Богові, Який може навіть із найменшої краплі нашої віри створити море благодаті.
Присвячуймо себе Її Непорочному Серцю, віддаваймося Богові через Неї.
Господь Ісус сказав святій Фаустині:
«Посвячені душі — це Мій відблиск у світі; вони — як світла, які Я кидаю в темряву цього світу, щоб її просвічували. Чим покірніша душа, тим сильніше сяє її світло» (Щоденник св. Фаустини).
Нехай і наші серця, родини, спільноти, присвячені Непорочному Серцю Марії, стануть прикладом, який показує шлях через молитву й любов.
Молитва
Маріє, дякуємо Тобі, що терпеливо ведеш нас дорогою миру. Допоможи нам перебувати в молитві з Тобою за мир. Навчи нас любити так, як любиш Ти — покірно, тихо, з серцем, відкритим для кожної людини. Даруй, щоб наші молитовні групи були оазами миру, місцями, де Святий Дух оновлює серця і приводить до добра. Просимо Тебе, Мати, молися з нами й за нас, щоб ми всім серцем навернулися до Бога та стали знаряддями Його любові й миру для тих, хто Його не знає. Амінь.



