Мучч. Мини, Єрмогена й Євграфа
Апостол
2 Тим. 1, 1-2; 8-18.
1. Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, щоб звістувати обітницю життя, що в Христі Ісусі, 2. Тимотеєві, любому синові: благодать, милосердя і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого. 8. Тож не соромся свідоцтва Господа нашого, ні мене, його в'язня, але перенось труди зо мною для Євангелії, за допомогою Бога, 9. який спас нас і покликав святим покликом, не за наші діла, а за власним рішенням та благодаттю, що була нам дана в Христі Ісусі перед відвічними часами; 10. об'явлена ж була тепер через появу Спаса нашого Христа Ісуса, який знищив смерть і освітлив життя і нетління Євангелією, 11. що для неї встановлений я проповідником, апостолом та вчителем. 12. Власне, тому й терплю я оце, але не соромлюся, бо знаю, в кого я увірував, і я певен, що він спроможний зберегти моє передання на той день. 13. За правило візьми слова здорові, що їх ти чув від мене у вірі та любові, яка у Христі Ісусі. 14. Бережи добре передання за допомогою Духа Святого, який живе в нас. 15. Ти знаєш, що всі ті, які в Азії, між ними Фігел і Гермоген, від мене відвернулися. 16. Нехай Господь дасть милосердя домові Онисифора, бо він часто мене підкріплював, не соромивсь і моїх кайданів, 17. а бувши в Римі, шукав мене запопадливо і знайшов. 18. Хай Господь дасть йому знайти милосердя в той день. А скільки послуг він зробив мені в Ефесі, ти знаєш ліпше від мене.
Євангеліє
Лк. 19, 12-28.
12. Отож, він мовив: "Один чоловік, знатного роду, пішов у далеку землю прийняти собі царство та й повернутись потім. 13. Покликав він десятьох слуг своїх, дав їм десять мін і мовив до них: Промишляйте ними, поки я повернуся. 14. Співгромадяни ж його ненавиділи його й вислали слідом за ним посольство, щоб сказати: Не хочемо, щоб отой царював над нами! 15. І от, як він, прийнявши царство, назад повернувся, звелів прикликати до себе слуг тих, що їм дав гроші, щоб довідатися, хто що придбав. 16. Перший прийшов і каже: Пане, міна твоя придбала інших десять. 17. Гаразд, добрий слуго, – сказав пан, – тому, що ти вірний у маленькім, візьми управу над десятьма містами. 18. І прийшов другий і каже: Пане, міна твоя, принесла п'ять мін. 19. Він сказав і цьому: Ти теж будь над п'ятьма містами. 20. Прийшов ще інший й каже: Ось твоя міна, пане, що я тримав заховану в хустинці, 21. бо я лякався тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв. 22. А пан до нього й каже: З уст твоїх я тебе суджу, лукавий слуго! Ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв. 23. Чому ж тоді не дав ти моїх грошей в обіг? Я, повернувшись, відібрав би їх з відсотками. 24. І він сказав тим, що там стояли: Візьміть від нього міну й дайте тому, що має десять мін. 25. Пане! -сказали йому, – він має вже десять! 26. Кажу вам: Кожному, хто має, дасться, а в того, хто не має, відберуть і те, що має. 27. А ворогів моїх, отих, що не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте на очах у мене.” 28. Сказавши це, Ісус пішов попереду, простуючи вгору до Єрусалиму.
