Вмуч. Артемія
Апостол
Флп. 2, 24-30.
24. А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду. 25. Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі; 26. бо він за вами всіма побивався і непокоївся – тому, що ви почули про його недугу. 27. Він бо, справді, занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком. 28. Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи і щоб і я мав менше смутку. 29. Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані, 30. бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.
Євангеліє
Лк. 6, 46-7, 1.
46. Чому ви мене звете: Господи, Господи, а не робите, що я говорю? 47. Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, – покажу вам на кого він схожий. 48. Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре. 49. Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.” 1. Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав його, ввійшов у Капернаум.
