Муч. Лонгіна, сотника
Апостол
1 Кор. 15, 58-16, 3.
58. Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний. 1. А щодо збірки на святих, то робіть і ви так, як я був наказав Церквам галатським. 2. Першого дня тижня кожний з вас хай відкладає в себе, збираючи, що може заощадити, щоб збірок не робити тоді, коли сам прийду. 3. А коли прийду, пошлю тих, що їх ви вважатимете, з листами, щоб вони віднесли ваш дар у Єрусалим.
Євангеліє
Лк. 5, 17-26.
17. Раз якось, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та учителі закону, що поприходили з усіх сіл Галилеї та Юдеї і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти. 18. Аж; ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали способу, як би його внести та перед ним покласти. 19. І, не знайшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп'яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса. 20. Бачивши їхню віру, Ісус мовив: "Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!” 21. А книжники та фарисеї почали міркувати: "Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?” 22. А Ісус же, знаючи думки їхні, відповів їм: "Чому так думаєте в серцях ваших? 23. Що легше, сказати: Відпускаються тобі твої гріхи, – чи сказати: Встань і ходи? 24. Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, – мовив розслабленому: "Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко та й іди додому.” 25. І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога. 26. А всі остовпіли від здивування та прославляли Бога. Вони переповнилися страхом і казали: "Сьогодні бачили ми дивні речі.”
