Віддання Різдва Пресв. Богородиці
Свщмч. Автонома
Апостол
2 Кор. 1, 21-2, 4.
21. Той же, хто утверджує нас з вами во Христі і хто помазав нас, то Бог, 22. який поклав на нас свою печать і дав у наші серця завдаток Духа. 23. А я прикликаю свідком Бога на мою душу, що я, щадивши вас, не прийшов більше в Корінт. 24. Не начебто ми панували над вашою вірою, але ми хочемо співпрацювати – вам на радість; бо ви щодо віри стоїте міцно. 1. Я постановив собі не приходити до вас знов у смутку; 2. бо коли я вам завдаю смутку, то хто мене розвеселить, як не той, що зазнає від мене смутку? 3. Тож, написав я те, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, від яких мені належалася б радість; бо я відносно вас певний, що моя радість – радість усіх вас. 4. З великого бо горя та туги серця написав я вам і крізь ревні сльози – не щоб ви сумували, а щоб знали мою до вас любов надмірну.
Євангеліє
Мт. 22, 1-14.
1. Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах: 2. "Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля. 3. Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти. 4. Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля. 5. Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства; 6. інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали. 7. Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило. 8. Тоді він мовив своїм слугам: Обід – готовий, але запрошені були негідні. 9. Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля. 10. Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали – злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна. 11. Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж:, 12. і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав. 13. Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів. 14. Багато бо покликаних, але вибраних мало.”
Апостол
Перед Воздв.
Гал. 6, 14-18.
14. Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп'ятий, а я – світові; 15. бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише – нове створіння. 16. На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого. 17. На майбутнє нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса. 18. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати! Амінь.
Апостол
Гал. 6,11-18.
11. Гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою. 12. Ті, що хочуть показатися гарними тілом, – вони силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за хрест Христа. 13. Бо й самі обрізані, не додержують закону, а хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом. 14. Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп'ятий, а я – світові; 15. бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише – нове створіння. 16. На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого. 17. На майбутнє нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса. 18. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати! Амінь.
Євангеліє
Йо. 3, 13-17.
13. Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий! 14. Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, – так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, 15. щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним. 16. Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. 17. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним – світ спасти.
