⊕ Прор. Іллі
Апостол
1 Кор. 6, 20-7, 12.
20. Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі! 1. А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки. 2. Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка. 3. Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка – чоловікові. 4. Жінка не має влади над своїм тілом, лише – чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише – жінка. 5. Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю. 6. Говорю це як раду, а не як наказ. 7. Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один – такий, а другий – інший. 8. Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я; 9. але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися. 10. Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка; 11. коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, – а чоловік нехай не відпускає жінки! 12. А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.
Євангеліє
Мт. 14, 1-13.
1. Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника, 2. і він сказав до своїх слуг: "Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!” 3. Бо Ірод був схопив Йоана, зв'язав його і вкинув у темницю – через Іродіяду, жінку брата свого Филипа; 4. Йоан бо говорив до нього: "Не можна тобі її мати.” 5. Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка. 6. Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові; 7. отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить. 8. Та, під намовою матері своєї, сказала йому: "Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.” 9. І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, – 10. тож послав стяти голову Йоанові в темниці. 11. Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері. 12. І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса. 13. Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.
Апостол
Як. 5, 10-20.
10. Візьміте, брати, за приклад страждання і довготерпіння пророків, які говорили іменем Господнім. 11. Глядіть: ми називаємо блаженними тих, що страждання зносять. Ви чули про страждання Іова, і знаєте, як Господь завершив те, – Господь бо повний співчуття і милосердя. 12. А перш за все, брати мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні якою іншою клятвою. Хай ваше «так» буде «так», і ваше «ні» – «ні», щоб вам під суд не впасти. 13. Страждає хтось між вами? Хай молиться. Радіє хтось? Хай псалми співає. 14. Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони помоляться над ним, помазавши його олією в ім'я Господнє, 15. і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться. 16. Сповідайте, отже, один одному гріхи ваші й моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу. 17. Ілля був чоловік такий самий, як ми; він почав молитися, щоб дощу не було, і не було на землі дощу три роки та шість місяців. 18. Потім він знову помолився, і небо дало дощ, а земля вродила плід свій. 19. Мої брати, коли хтось із вас відступить від правди і коли хтось його наверне, 20. хай знає, що той, хто навернув грішника з хибної його дороги, спасе його душу від смерти і силу гріхів покриє.
Євангеліє
Лк. 4, 22-30.
22. Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: "Чи ж він не син Йосифа”? 23. А він казав їм: "Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині.” 24. Він же додав: "Істинно кажу вам: Ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині. 25. Та я вам кажу по правді: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю, 26. однак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки. 27. Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак, ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.” 28. Почувши це, всі в синагозі наповнилися гніву 29. і, вставши, вигнали його геть за місто і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу. 30. Та він, пройшовши серед них, пішов далі.
