† Апп. Вартоломея і Варнави
Апостол
Рим. 2, 14-29
14. Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не мавши закону, самі собі закон; 15. вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи, – 16. в день, коли Бог, згідно з моєю Євангелією, судитиме тайні вчинки людей через Ісуса Христа. 17. Та коли ти, що звешся юдей, що спираєшся на закон і хвалишся Богом, 18. ти, що знаєш його волю і, навчившись із закону, розбираєш, що краще, 19. упевняєш себе, що ти провідник сліпим, світло тим, що в темряві, 20. виховник невігласів, учитель дітей, бо маєш у законі вираз знання і правди, – 21. ти, отже, що інших навчаєш, себе самого не навчаєш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш! 22. Наказуєш не чинити перелюбу, і чиниш перелюб! Гидуєш бовванами, а чиниш святокрадство! 23. Ти, що хвалишся законом, переступом закону Бога зневажаєш. 24. Бо, як написано, через вас ім'я Боже зневажається між поганами. 25. Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти переступаєш закон, обрізання твоє стало необрізанням. 26. Коли ж необрізаний пильнує постанови закону, то чи не порахується йому його необрізання за обрізання? 27. І необрізаний по природі, виконуючи закон, осудить тебе, що, не зважаючи на Письмо й обрізання, ти переступник закону; 28. бо не той юдей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі, 29. а той, хто юдей у скритості, і те обрізання серця – за духом, не за буквою; такому похвала не від людей, але від Бога.
Євангеліє
Мт. 5, 33-41
33. Ви чули теж, що було сказано давнім: Не клянись неправдиво, і -Виконаєш твої клятви Господеві. 34. А я кажу вам не клястися зовсім: ні небом, бо це престол Бога; 35. ні землею, бо це підніжок стіп його; ні Єрусалимом, бо це місто великого царя. 36. Та й головою твоєю теж не клянися, бо не можеш ані одного волоска зробити білим або чорним. 37. Хай буде ваше слово: Так, так; Ні, ні, – а що більше цього, те від лихого. 38. Ви чули, що було сказано: Око за око, зуб за зуб. 39. А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу. 40. Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ. 41. І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві.
Апостол
Діян. 11, 19-26; 29-30
19. Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв. 20. Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса. 21. Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа. 22. Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію. 23. Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем, 24. бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа. 25. Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла 26. і, знайшовши, привів його в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали. В Антіохії вперше учнів називано християнами. 29. Тож учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в і Юдеї, допомогу; 30. що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави і Савла.
Євангеліє
Лк. 10, 16-21.
16. Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.” 17. Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: "Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.” 18. Він же сказав їм: "Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. 19. Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – й ніщо вам не пошкодить. 20. Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.” 21. Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: "Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
