ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Сир 47, 2-11
Читання з Книги Сираха.
Так, як сить відокремлюють від жертви, так Давида – з-між синів Ізраїля. Він з левами бавився, як з козенятами, а з ведмедями – мов із ягнятами. Чи ж велетня не вбив він, як був ще хлопцем? Чи не змив же він із народу ганьбу, як ото підняв руку з каменем у пращі та й зламав гординю Голіята? Візвав він тоді до Господа Всевишнього, і Той надав сили правиці його – вбити мужа, у війні потужного, і ріг народу свого піднести. Його прославляли за десятки тисяч, хвалено його з-за благословень Господніх, тож і надягли на нього слави вінець: він бо знищив ворогів навколо, винищив геть ворожих філістимлян, зламавши їхній ріг аж по сьогодні. У кожнім своїм ділі воздавав він шану Святому Всевишньому словами прослави, з усього серця співав піснопіння й любив свого Творця. Перед жертовником настановив співаків, і лунав їхнім голосом спів милозвучний. Святам блиску надав він, досконало прикрасив чини врочисті: хвалили вони Його Ім’я святе, а святиня вже від ранку бриніла. Простив Господь йому його гріхи й підніс навіки його потугу, дав йому царський союз і слави престол в Ізраїлі. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 18, 31. 47 і 50. 51
Рефрен: Благословенний Бог мого спасіння.
1.Він – Бог, – Його дорога бездоганна, *
випробуване вогнем є Господня мова;
Він – щит для всіх тих, *
хто на Нього покладає надію.
2.Живий Господь! Благословенна моя Скеля! *
Нехай звеличиться Бог мого спасіння!
За це прославлятиму Тебе, Господи, серед народів, *
оспівуватиму Твоє Ім’я.
3.Ти посилаєш велику перемогу *
своєму цареві,
своєму помазанцю Давиду виявляєш милосердя – *
та його потомству навіки
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Лк 8, 15
Алілуя, алілуя, алілуя.
Блаженні ті,
хто, почувши Слово щирим і добрим серцем,
бережуть і приносять плід у терпінні.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 6, 14-29
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу почув і цар Ірод, оскільки явним стало Ім’я Ісуса, і люди говорили, що це – Йоан Хреститель устав з мертвих, тому й такі могутні сили діють у Ньому. Інші ж казали, що це – Ілля, ще інші говорили, що це – пророк, як один із пророків. А Ірод, почувши, сказав: «Той Йоан, якому я відтяв голову, це він воскреснув!» Адже сам Ірод, пославши воїнів, схопив Йоана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею. А Йоан казав Іродові: «Не дозволено мати тобі жінку твого брата!» Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Йоана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, й оберігав його, а слухаючи, відчував сильну розгубленість, але слухав охоче. Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галілейських старшин, увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: «Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!» І він сильно поклявся їй: «Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого». І вона, вийшовши, запитала в матері: «Що мені попросити?» Та ж сказала: «Голови Йоана Хрестителя!» І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: «Хочу, щоб ти негайно дав мені на полумиску голову Йоана Хрестителя!» І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити. Тож відразу цар послав ката, наказавши принести його голову. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері. А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поклали його в гробниці. Слово Господнє.
