ХХVІІ Неділя звичайна, рік В
Перше читання
Ав 1, 2-3; 2, 2-4
Читання з Книги пророка Авакума
Докіль, о Господи, буду взивати — і Ти не вислуховуєш? Кричатиму до Тебе про насильство — і не рятуєш? Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Переді мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода. І відповів мені Господь і мовив: «Запиши видіння і вирізьби його виразно на таблицях, щоб у бігу можна було прочитати. Бо це видіння — на означений час. Воно віщує про кінець, і не обмане; та хоч би й забарилось, ти його жди: воно бо збудеться напевно, не спізниться. Ось безсилий той, в кого серце нещире, а праведний з віри своєї буде жити».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 95 (94), 1-2. 6-7аб. 7в-9 (П.: пор. 8а)
Хай серце ваше днесь не кам’яніє
Підемо, радісно заспіваємо Господу, *
будемо вигукувати Скелі нашого спасіння.
Прийдемо в Його присутність із хвалою — *
і радісно Йому пісні будемо співати.
Підемо, поклонимося, припадемо, *
і впадемо на коліна перед Господом, який сотворив нас.
Адже Він є наш Бог, ми — Його народ, *
частина Його отари, вівці під Його рукою.
Сьогодні, коли почуєте Його голос: *
«Не робіть закам’янілими ваші серця, як біля Мериви,
в день випробування в пустелі, де спокушали Мене батьки ваші. *
Вони випробували Мене, хоча Мої діла узріли».
Друге читання
2 Тим 1, 6-8. 13-14
Читання з Другого Послання святого апостола Павла до Тимотея
Улюблений! Я нагадую тобі, щоб ти розпалював Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук. Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й поміркованості. Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але перенось зі мною злигодні за Євангеліє силою Бога. Тримайся взірця здорових слів, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі. Те добре, що довірене тобі, збережи Святим Духом, який живе в нас.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
1 Пт 1, 25
Алілуя, алілуя, алілуя
Слово Господнє перебуває вічно!
А це те Слово Євангелія, яке вам сповіщене.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 17, 5-10
† Читання святого Євангелія від Луки
Того часу сказали апостоли Господу: «Додай нам віри!» А Господь промовив: «Коли б ви мали віру, хоч як гірчичне зернятко, і повеліли б цій смоківниці: “Вирви себе з корінням і посади себе в морі!” — то послухала б вас. Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, скаже йому, коли він прийде з поля: “Негайно йди та сідай до столу?”Але хіба не скаже йому: “Приготуй щось поїсти, підпережися і прислуговуй, поки я наїмся і нап’юся, а потім ти їстимеш і питимеш?” Чи подякує він рабові, який виконав наказане? Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: “Ми, нікчемні раби, зробили те, що повинні були зробити”».
Слово Господнє
