Римо-католицький календар
Субота ХVIII звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
Ав 1, 12 – 2, 4
Читання з Книги пророка Авакума.
Чи ж Ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; Ти, Скеле, призначив його на кару. Очі Твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск Ти не можеш. Чому б Ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе?
Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою. Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться. Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву. Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме?
Я стану на моїй сторожі, стоятиму на моїй башті і виглядатиму, щоб подивитись, що Він мені скаже й що мені відповісти з приводу моєї скарги.
І відповів мені Господь і мовив: «Запиши видіння і вирізьби його виразно на таблицях, щоб у бігу можна було прочитати. Бо це видіння – на означений час. Воно віщує про кінець, і не обмане; та хоч би й забарилось, ти його жди: воно-бо збудеться напевно, не спізниться. Ось воно бундючне, воно нещире – його серце; а праведний з віри своєї буде жити».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 9, 8-9. 10-11. 12-13 (П.: пор. 11б)
Бог тих не кине, що Його шукають.
А Господь повік перебуває, *
Він свій престол поставив для суду.
І правдою судитиме вселенну, *
і народи розсудить справедливо.
Пригнобленому Господь буде захистом, *
і пристановищем у час скрути.
І уповатимуть на Тебе, хто знає Твоє ім’я, *
бо Ти, о Господи, не покидаєш тих, що Тебе шукають.
Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, *
звіщайте між народами діла Його величні.
Бо месник крови їх пам’ятає, *
і не забув Він крику вбогих.
Спів перед Євангелієм
Пор. 2 Тм 1, 10б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Наш Спаситель, Ісус Христос, знищив смерть
і освітлив життя і нетління Євангелієм.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 17, 14-20
+ Слова Євангелія від святого Матея.
Один чоловік приступив до Ісуса і, припавши Йому до ніг, просить: «Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. Я був привів його до Твоїх учнів, та вони не могли його зцілити».
«Роде невірний та розбещений, – відповів Ісус, – доки Мені з вами бути? Приведіть Мені його сюди!» Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті.
Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: «Чому ми не могли його вигнати?» Ісус сказав їм: «Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: „Перенесися звідси туди” – і вона перенесеться. І нічого не буде для вас неможливого».
Слово Господнє.
