Римо-католицький календар
Великий Понеділок
Перше читання
Іс 42, 1-7
Читання з Книги пророка Ісаї
Так говорить Господь:
«Ось Мій Слуга, якого Я підтримую,
Мій вибраний, якого вподобала Моя душа.
Я поклав духа Мого на Нього:
Він понесе народам право.
Він не буде кричати, ані вигукувати,
і голосу свого на вулиці не дасть почути.
Надломленої очеретини не доламає;
льону, що куриться, Він не погасить;
в істині провістить право.
Він не ослабне і не зламається,
аж поки не встановить на землі право,
і острови чекають Його закон.
Так говорить Бог, Господь,
який створив небеса і розпростер їх,
який ствердив землю з усім, що вона родить;
Він, який дає на ній дихання людям,
дух тим, хто по ній ходить:
«Я, Господь, покликав Тебе у праведності,
Я взяв Тебе за руку, Я чуватиму над Тобою.
Я поставлю Тебе як завіт для народу
і як світло язичникам,
щоб сліпим очі відкривати,
виводити з в’язниці в’язнів,
з темниці тих, хто сидить у темряві».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 27(26) 1. 2. 3. 13-14 (П.: 1а)
Бог – моє світло і моє спасіння
або: Господь – моє світло і моє спасіння.
Господь – моє світло і моє спасіння: *
Кого мені боятись?
Господь – мого життя твердиня: *
Кого мені жахатись?
Коли підступали до мене злочинці, *
щоб їсти моє тіло, –
мої гнобителі і мої супостати, – *
вони падали і знемагали.
Якщо проти мене табори повстануть, – *
не злякається моє серце.
Якщо проти мене війна повстане, – *
я й тоді надію буду мати.
Я ж маю надію побачити блага Господні *
у живих країні.
З нетерпінням чекай на Господа, будь мужнім, *
нехай зміцняється Твоє серце – Господа очікуй!
Спів перед Євангелієм
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Витай, наш Царю,
лише Ти милуєш нас, грішних.
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Євангеліє
Йн 12, 1-11
+ Слова Євангелія від святого Йоана
За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, якого Ісус воскресив із мертвих. Там Йому влаштували вечерю, і Марта служила, а Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі.
Марія, взявши фунт мира зі справжнього дорогоцінного нарду, помазала Ісусові ноги й своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився ароматом мира.
Каже Юда Іскаріотський, один з Його учнів, той, який мав Його видати: «Чому б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати бідним?» Він сказав це не тому, що турбувався про бідних, але тому, що був злодієм і, маючи скриньку на гроші, носив те, що вкидали.
Тоді Ісус сказав: «Облиш її! Треба, щоб вона зберегла це миро на день Мого похорону. Адже бідних ви завжди зі собою маєте, Мене ж – не завжди маєте».
Великий натовп юдеїв довідався, що Він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоби побачити Лазаря, якого Він воскресив із мертвих. Тож первосвященики змовилися, щоб і Лазаря вбити, бо через нього багато хто відходив від юдеїв і вірив в Ісуса.
Cлово Господнє
