Великий Понеділок
Перше читання
Іс 42, 1-7
Читання з Книги пророка Ісаї
Так говорить Господь:
«Ось мій слуга, якого Я підтримую, мій вибраний, якого вподобало моє серце. Я поклав на нього дух мій: він сповістить народам правду. Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу свого на вулиці не дасть почути. Надломленої очеретини не доламає; льону, що куриться, він не погасить; оповістить ретельно правду. Він не ослабне, не подасться, аж покіль не встановить на землі правди, бо острови чекають його науки».
Так говорить Бог, Господь, який створив небеса і розпростер їх, який ствердив землю з усім, що вона родить; Він, який дає на ній дихання людям, дух тим, що по ній ходять:
«Я, Господь, покликав тебе для перемоги, держатиму тебе за руку, Я берегтиму тебе, поставлю тебе у завіт люду, світло народам, щоб сліпим очі відкривати, виводити з в’язниці в’язнів, з темниці тих, що сидять у темряві».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 27(26) 1. 2. 3. 13-14 (П.: 1а)
Господь є світлом і моїм спасінням .
Господь - моє світло і моє спасіння: *
кого маю боятись?
Господь - мого життя твердиня: *
кого маю страхатись?
Як насідають злочинці на мене, *
щоб жерти моє тіло,
- напасники мої й мої вороги, *
то вони спіткнуться й упадуть.
Нехай і облогою стануть проти мене, *
не настрашиться моє серце;
нехай і війна настане проти мене, *
навіть тоді буду я уповати.
Леле, якби я не вірив, що побачу *
доброту Господню на землі живучих!
Надійсь на Господа, будь мужній; +
нехай буде відважне твоє серце, *
і надійсь на Господа!
Спів перед Євангелієм
Слава Тобі, Царю віків.
Слався наш Царю і Спасителю,
Ти сам змилосердився над грішними.
Слава Тобі, Царю віків.
Євангеліє
Йн 12, 1-11
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих. Там, отже, справили Йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з Ним посідали до столу. Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира.
Каже тоді один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його зрадити: «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?» Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано.
Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро. Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди».
Тим часом дізналася сила народу, що Він там, то й посходились - не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого Він з мертвих воскресив. Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити, численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса.
Cлово Господнє
