Римо-католицький календар
П'ятниця І звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
1Сам 8, 4-7. 10-22а
Читання з Першої Книги Самуїла
У ті дні зійшлись усі старші Ізраїля, прийшли в Раму до Самуїла і промовили до нього: «Ти вже старий; сини ж твої не ходять твоїми слідами. Настанови, отже, царя над нами, щоб правив нами, як воно діється в усіх народів». Не вподобалося Самуїлові, що вони сказали так: дай нам, мовляв, царя щоб нами правив! Тому він помолився до Господа, але Господь сказав до Самуїла: «Слухай голос народу в усьому, що вони тобі скажуть: то не тебе вони відкинули: ні, вони Мене відкинули, щоб Я не царював над ними». Самуїл переказав усі слова Господні народові, що домагався царя у нього. Він сказав: «Ось яке буде право царя, що царюватиме над вами: синів ваших він візьме і приділить їх собі до колісниць та коней, і вони будуть бігати перед його колісницею. Він настановить собі начальників над тисячами і начальників над півсотнями; звелить їм орати свої ниви та жати хліб свій, і виробляти собі військову зброю та знаряддя до своїх колісниць. Та й дочок ваших він собі візьме за благовонниць, куховарок і пекарок. Поля ваші та виноградники й сади оливкові – найкращі – він забере й роздасть своїм слугам, з вашого посіву та винограднику він буде вимагати десятину й роздаватиме її своїм скопцям та слугам. Слуг ваших і слугинь, і щонайкращий скот ваш і ослів ваших він забере й поставить їх для себе до роботи, дрібну скотину вашу він одесяткує, й самі ви станете його рабами! І коли будете нарікати на вашого царя, якого ви самі собі вибрали, Господь тоді вас слухати не буде». Народ же не хотів слухати Самуїла й мовив: «Ні, хай буде цар над нами! І щоб ми були також як усі народи, і цар наш судив нас, щоб виступав перед нами й провадив наші війни». Самуїл вислухав усі слова народу й переказав їх Господеві. Господь же сказав до Самуїла: «Вволь їхню волю, постав царя над ними».
//
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 89(88), 16-17. 18-19 (П.: пор. 2а)
Про милість Божу буду ввік співати
Блаженний народ, який переможний клич знає! *
Господи, вони ходитимуть у сяйві Твого обличчя.
Твоїм Іменем увесь день вони радіти будуть, *
і Твоєю правдою вони звеличені будуть.
Адже Ти – слава їхньої сили, *
зросте наша міць через Твою прихильність.
Адже Господь є щитом нашим, *
і Святий Ізраїля є царем нашим.
Спів перед Євангелієм
2 Кр 5, 19
Алілуя, алілуя, алілуя
Бог у Христі примирив собі світ,
поклавши в нас слово примирення.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 2, 1-12
† Читання святого Євангелія від Марка
Через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, і поширилася чутка, що Він удома. І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово. І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо. Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, зробивши прохід, опустили носилки, на яких лежав паралізований. Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: «Сину, прощаються твої гріхи!» Були там деякі книжники, які сиділи й міркували у своїх серцях: «Чому Він так каже? Він зневажає Бога! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога?» І тут же Ісус, узнавши своїм духом, що вони собі так міркують, каже їм: «Що це ви думаєте в серцях ваших? Що легше: сказати паралізованому "прощаються тобі гріхи”, чи сказати "встань, візьми свою постіль і йди”? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі – говорить паралізованому, – кажу тобі: встань, візьми постіль свою та йди до свого дому!» І той, узявши постіль, тут же встав і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: «Ніколи такого ми ще не бачили!»
Слово Господнє
