Римо-католицький календар
Понеділок ІІ тижня Адвенту
Перше читання
Іс 35, 1-10
Читання з Книги пророка Ісаї
Пустиня й суха земля хай веселиться, нехай радіє степ і квітне, мов нарцис! Хай квітом процвітає і веселиться, нехай радіє радістю і ликує! Слава Ливану йому буде дана, пишність Кармелю та Шарону. Вони узрять славу Господню, сяйво Бога нашого. Зміцніть зомлілі руки, скріпіть хисткі коліна! Скажіть тим, у кого серце збентежене: "Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш! Помста надходить, відплата Божа; Він прийде й спасе нас”. Тоді відкриються у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться. Тоді кульгавий, мов олень, підскочить; язик німих піснею озветься, бо в пустині ринуть води і в степу потоки. І вигоріла земля стане ставом, джерелами води – край спраглий. Лігвища, де вилежувалися шакали, стануть гущавиною з комишу та очерету. І буде там стежка і дорога; дорогу ту назвуть святою: не пройде нею ні один нечистий; і буде вона їм дорогою прямою, так, що навіть і нетямущі на ній не заблукають. Не буде більш там лева, та й звір ніякий хижий не ступить на неї; викуплені будуть там ходити. Визволені Господом повернуться нею і прийдуть на Сіон з веселим співом; і вічна радість буде в них над головою. Веселощі й радощі будуть з ними, а смуток і зітхання зникнуть.
Cлово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 85(84), 9аб-10. 11-12. 13-14 (П.: пор. Іс 35, 4г)
Ось Бог наш прийде, щоб нас врятувати.
Послухаю, що Господь Бог скаже, *
бо Він говоритиме про мир для народу свого +
і для своїх побожних.
Адже Його спасіння близьке до тих, що Його бояться, *
аби Його слава оселилася в нашому краю .
Милість і правда зустрінулись, *
поцілувалися мир і правда.
Правда піднялася з землі вгору, *
а справедливість нахилилася з неба.
Тож Господь дасть благо – *
і дасть свій врожай земля наша.
Перед Ним піде правда, – *
своїми кроками ступатиме по дорозі.
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя
Ось прийде Цар, Господь землі всієї,
і зніме з нас ярмо неволі.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 5, 17-26
† Читання святого Євангелія від Луки
Сталося одного дня, що Ісус навчав, й сиділи фарисеї і законовчителі, які поприходили з усіх сіл галілейських і юдейських та з Єрусалима; і сила Господня була в Ньому, щоб оздоровляти. І ось люди принесли на ложі чоловіка, який був паралізований, і намагалися внести його й покласти перед Ним. І, не знайшовши, як пронести його із-за натовпу, вони вилізли на дах та й крізь черепицю опустили його з ложем на середину перед Ісусом. І побачивши їхню віру, Він сказав: «Людино, прощаються тобі твої гріхи!» І книжники та фарисеї почали міркувати, кажучи: «Хто Він такий, – Він, який говорить богохульство?! Хто може прощати гріхи, крім самого Бога?» Пізнавши їхні думки, Ісус сказав їм у відповідь: «Що ви думаєте у ваших серцях? Що легше: сказати "прощаються тобі твої гріхи”, чи сказати "встань і ходи”? Але щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи” – сказав паралізованому –: «Кажу тобі: Встань, візьми ложе своє і йди до свого дому!» І враз уставши перед ними, він узяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, прославляючи Бога. А всіх охопило здивування, і вони славили Бога та сповнились страхом, кажучи: «Неймовірне ми бачили сьогодні!»
Cлово Господнє
