VII Великодня неділя, рік А
Перше читання
Ді 1, 12-14
Читання з Діянь Апостолів
Коли Ісус вознісся на небо, апостоли повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму - день ходи в суботу.
Увійшовши в місто, зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, син Якова. Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір’ю Ісуса, та з Його братами.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 27(26), 1. 4. 7-8а (П.: пор. 13).
//
В країні вічній взнаю ласку Бога
або: Алілуя.
Господь - моє світло й моє спасіння: *
кого маю боятись?
Господь - мого життя твердиня: *
кого маю страхатись?
Одного в Господа прошу, одного я благаю: +
жити в домі Господнім *
по всі дні життя мого,
щоб бачити красу Господню *
і віддаватись роздумам у Його храмі.
Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, *
змилуйся надо мною й обізвись до мене.
В Твоєму імені серце моє каже: *
«Обличчя моє шукайте!»
Друге читання
1 Пт 4, 13-16
Читання з Першого послання святого Петра Апостола
Любі:
Радійте тією мірою, якою ви берете участь у Христових муках, щоб і в славному Його з’явленні раділи та веселились. Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім’я, бо Дух слави і Божий на вас покоїться!
Ніхто з вас нехай не страждає як душогубець або злодій, або злочинець, або як той, хто встряває в чужі справи. Коли ж - як християнин, нехай не соромиться, а прославляє Бога цим ім’ям.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Пор. Йн 14, 18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Не полишу вас сиротами,
прийду до вас і зрадіє ваше серце.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Йн 17, 1-11а
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Під час останньої вечері Ісус, підвівши свої очі до неба, сказав:
«Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син Твій Тебе прославив, згідно з владою, що її Ти дав Йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких Ти передав Йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали Тебе, єдиного, істинного Бога, і Тобою посланного - Ісуса Христа.
Я Тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке Ти дав Мені до виконання. Тепер же прослав Мене, Отче, у себе - славою тією, що її Я мав у Тебе перед тим, як постав світ!
Я об’явив Твоє ім’я людям, яких Ти від світу передав Мені. Вони були Твої, Ти ж передав Мені їх, і зберегли вони слово Твоє. Нині збагнули вони, що все, Тобою дане Мені - від Тебе; слова бо, Тобою Мені дані, Я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від Тебе Я вийшов, і увірували, що Ти Мене послав.
Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких Ти передав Мені, бо вони - Твої. І все моє - Твоє, Твоє ж - моє, і в них Я прославився. Я вже більше не у світі, а вони у світі, і Я до Тебе йду».
Слово Господнє
